чути[чу́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
чу́ти ч у ю, ч у єш, недок. 1》 перех. Сприймати за допомогою органів слуху які-небудь звуки. || у знач. вставн. сл. Чується. 2》 неперех. Мати слух. 3》 перех. Мати які-небудь дані, відомості про кого-, що-небудь, знати про кого-небудь із розмов, чуток і т. ін. 4》 перех. , також із спол. як, що і т. ін. Те саме, що відчувати 1-3). || Відчувати на дотик що-небудь. || Триматися, дотримуватися чого-небудь під час руху. || Знаходити в собі, виявляти, мати що-небудь. || розм. Передчувати, відчувати, здогадуватися (звичайно про щось неприємне). Не ч у ти себ е — бути дуже схвильованим. 5》 Виявляти, розпізнавати, знаходити кого-, що-небудь за допомогою органів нюху. || Передчувати близькість чого-небудь. Чути нюхом . 6》 у знач. присл. Чутно, видно. 7》 у формі 2 ос. теп. ч. чуєш, чуєте і рідко мин. ч. чув. Уживається для підкреслення сказаного, звернення уваги на кого-, що-небудь.
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 6, с. 357
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| чу́тимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| чу́тимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| чу́тимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| чу́тимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| чу́тиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| чу́тимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| чу́тиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| чу́то | |
| чу́ймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| чу́йте | наказовий, множина, 2 ос. |
| чуй | наказовий, однина, 2 ос. |
| чу́ти | інфінітив |
| чу́ла | минулий, жін. |
| чув | минулий, чол. |
| чу́ло | минулий, сер. |
| чу́ли | минулий, множина |
| чу́ємо | теперішній, множина, 1 ос. |
| чу́єм | теперішній, множина, 1 ос. |
| чу́єте | теперішній, множина, 2 ос. |
| чу́ють | теперішній, множина, 3 ос. |
| чу́ю | теперішній, однина, 1 ос. |
| чу́єш | теперішній, однина, 2 ос. |
| чу́є | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| чуть | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
відчувати плече (лікоть) кого, чиє (чий) і без додатка
Мати чиюсь підтримку, допомогу. (Дремлюга:) Головне — щоб в тебе вірили. А коли не відчуваєш плеча, то й світ тобі не раз галушкою здасться (О. Корнійчук). чути плече і лікоть кого. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (П. Дорошко). душі (в собі) не чути. 1. в кому, за ким. Дуже любити, жаліти кого-небудь, бути ним дуже захопленим. Товариші душі в ньому не чули (Панас Мирний); Дай, Боже, аби той наймолодший і всі вчились так, як той найстарший, Андрусь, що мама за ним душі в собі не чує (О. Маковей); У тридцятому .. подався (Трублаїні) на Землю Франца-Йосифа, а за два роки поїхав з учнями на Нову Зе…
Фразеологічний словник української мовине чути (не відчувати) ніг під собою
з дієсл. руху. Дуже швидко. Назад вертались неохочі, всі бігли, аж не чули ніг (І. Котляревський). не чуючи ніг під собою. Данило пішов не чуючи ніг, в очах зосталася довга біла Шведова шабля і двір, повний квітів (Ю. Яновський); Відпустив Степку. Побігла не чуючи під собою ніг (Ю. Бедзик). 2. Відчувати сильну втому від надмірного, швидкого бігання, ходіння і т.ін. Так намориться Терень, що не чує під собою ніг (А. Шиян); — Вже ось ніг не чую, так бігав по всіх артілях і майстернях (В. Кучер). аж не чути підошов. Швиденько поспішала Сивилла, Еней не чув аж підошов, Хватаючися за ягою (І. Котляревський). 3. Бути надзвичайно енергійним, піднес…
Фразеологічний словникза версту почути (чути і т.ін.) кого, що
Відразу можна розпізнати, відрізнити від інших кого-, що-небудь. — Строкаря з економії від хазяйського за версту по духу почуєш (М. Стельмах).
Фразеологічний словникза милю, перев. зі сл. чути і под
На значній відстані; далеко, здаля. — Та ж від неї за милю чути стухлим димом! (Леся Українка).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…о вийде з міста, аби допомогти йому. Однак хоч і як довго сидів рибалка, із міста ніхто не виходив, так само, як ніхто й не ступав ногою до середини, дарма що за мурами вряди-годи чути було рейвах, так наче там цілі юрми видряпувалися по драбинах угору, аби кинути оком на голодного й голого невдаху, що трусився від холоду й виснаження перед містом на горі, всі с…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger