чухати[чу́хати]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
чу́хати -аю, -аєш, недок. , перех. Терти, шкребти, дряпати шкіру, щоб не свербіла. || Шкребти себе по шкірі, виявляючи досаду, роздум, занепокоєння, вагання в чомусь. || Куйовдити волосся, почісуючи пальцями. Чухати потилицю .
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: чу́хати
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | чу́хаю | чу́хаємо / чу́хаєм |
| 2 особа | чу́хаєш | чу́хаєте |
| 3 особа | чу́хає | чу́хають |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | чу́хатиму | чу́хатимем / чу́хатимемо |
| 2 особа | чу́хатимеш | чу́хатимете |
| 3 особа | чу́хатиме | чу́хатимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| чухать | інфінітив |
| чуха́ | теперішній, однина, 3 ос. |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
хребет чухати через живіт, жарт
Бути дуже худим. — Як ти змарнів, Михайле! — промовив батько,— жовтий як віск, хребет чухаєш через живіт, тільки очі світяться (З газети). чухати / почухати потилицю ( рідше голову, чуба, чуприну і т. ін. ). 1. Шкодувати, відчувати незадоволення, гіркоту від того, що зроблено щось не так, як треба. Оренда пішла вгору, земля подорожчала.. Не раз і не два доводилось глибоко чухати потилиці тим, хто відкинувся наділів (Панас Мириний); — Отак мене випроваджуєш, хазяїне? Ну, що ж. Я піду... піду... Але ти ще почухаєш свою потилицю! (А. Шиян). 2. Замислюватися над чим-небудь, не знаючи, як вийти із скрутного становища. Підростаємо ми. Оддали нас у…
Фразеологічний словник української мовичухати / почухати потилицю (рідше голову, чуба, чуприну і т.ін.)
Шкодувати, відчувати незадоволення, гіркоту від того, що зроблене щось не так, як треба. Оренда пішла вгору, земля подорожчала.. Не раз і не два доводилось глибоко чухати потилиці тим, хто відкинувся наділів (Панас Мириний); — Отак мене випроваджуєш, хазяїне? Ну, що ж. Я піду… піду… Але ти ще почухаєш свою потилицю! (Шиян.). 2. Замислюватися над чим-небудь, не знаючи, як вийти із скрутного становища. Підростаємо ми. Оддали нас у школу… щоб розумні були. Тому свитину, тому чобітки. Чухає голову батько, не знає, де взять (А. Тесленко); Замислився козак, і йому досталось.. почухать потилицю (О. Стороженко). чухатися в потилицю. Данило чекав. Йо…
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…що не захотів із їхньою бандою відступати на Захід. Стояв у загорожі, коли рани йому загоювались, і нас, хлопчаків, вільно до себе підпускав, давав себе розчісувати та між вухами чухати, йому це дуже подобалось,— від задоволення він аж очі заплющував... Так-от, через того Султана довелось тоді мені побувати в ролі матадора... — О, то ви таки з досвідом!..
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger