чіплятися[чіпля́тися]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
чіпля́тися - я юся, - я єшся, недок. , за кого – що , об кого – що , до кого – чого . 1》 Зачіпати кого-, що-небудь за щось. || Натикаючись на що-небудь, чіпати його під час руху, зачіпатися за нього. || Приставати, прилипати до кого-, чого-небудь (про щось чіпке, в'язке, липке). || перен. Затримуватися, зосереджуватися на чомусь (про очі, погляд, думки і т. ін.). || перен. , розм. Огортати, охоплювати когось (про відчуття). 2》 Братися, хапатися руками за що-небудь, утримуватися за щось певним чином. || на що . Хапатися за який-небудь рухомий транспорт. || Хапатися чим-небудь гострим, загнутим і т. ін. за щось, повисаючи на ньому. || Ловитися на гачок. || перен. , розм. Намагатися заручитися чиєю-небудь підтримкою, спиратися у своїх діях на кого-, що-небудь. 3》 перен. , розм. Намагатися будь-що затримати, зберегти кого-, що-небудь. 4》 перен. , розм. Прискіпуватися до кого-небудь. || Упадати біля кого-небудь, намагаючись привернути до себе його увагу; залицятися. || Нападати на кого-небудь, передаватися комусь, заражати (про хвороби, захворювання). || З'єднуватися, сполучатися одне з одним. || перен. Пов'язуватися з чимось попереднім, приєднуватися одне до одного. 5》 Пас. до чіпляти 1), 2).
«чіплятися» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
дієслово · 36 форм · VESUM
Інфінітив: чіпля́тися / чіпля́тись
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | чіпля́юсь / чіпля́юся | чіпля́ємось / чіпля́ємося / чіпля́ємся |
| 2 особа | чіпля́єшся | чіпля́єтесь / чіпля́єтеся |
| 3 особа | чіпля́ється | чіпля́ються |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | чіпля́тимусь / чіпля́тимуся | чіпля́тимемось / чіпля́тимемося / чіпля́тимемся |
| 2 особа | чіпля́тимешся | чіпля́тиметесь / чіпля́тиметеся |
| 3 особа | чіпля́тиметься | чіпля́тимуться |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
ві́шатися (ки́датися, чіпля́тися) / пові́ситися (ки́нутися, почепи́тися) на ши́ю кому, несхв
Нав’язуватися кому-небудь, настирливо домагаючись прихильності, взаємності (про жінок у ставленні до чоловіків). — Ти, Яринко, йому на шию не вішайся, ми й почекати можемо... У нас тих женихів хоч греблю гати... (М. Зарудний); — Якби ти була моя жінка, а тут де не візьмись хвинтик з улиці... І ти чіпляєшся йому на шию! Гарно було б мені на те дивитися? (Панас Мирний); — Сяя (Оксана) повісилась на шию копитанові (капітанові), захотіла разом панею бути (Г. Квітка-Основ’яненко); Почувала (вона), що вільна вчинити, як хоче. Може, й справді своє треба ловити, хапати? Інші самі ладні йому на шию кинутися, а вона ось таку владу над ним добула, доводить свого бригадира до безтяму... (О. Гончар); — Утік! Боягуз, утік від молодої жінки, що не почепилася йому на шию з першої зустрічі! (Іван Ле).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…його — троє або четверо підлітків у продертих на ліктях старих светрах, фланелевих просторих штанах, заправлених у гумаки по коліна, замурзані і крикливі, вони перетнуть йому шлях, вибігши зі своєї курної халабуди трохи вище над Річкою, вони почнуть з усіх боків до нього чіплятися, далекі діти покараних брахманів з індійськими кульчиками у вухах і в носах, вони благатимуть усіма мовами цього краю (gimme, gimme some money, sir, gimme some candy, some cigarette, gimme your palm, your soul, your body!) — ну, о’кей, о’кей — не англійською, тут я загнув, але всіма іншими мовами, тобто багатьма словами багатьох мов із санскритом включно.…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger