ядерце

іменник · «Зменш.-пестл. до ядро́ 1, 2. Розкушу я горішечок надвоє, надвоє, А ядерцем поділимся, рибочко, обоє (Коломийки, 1969, 157); На екрані — збільшена жива клітина серцевого м’яза щу...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія15 форм

Написання і вимоваочікує джерело

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад1 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

Зменш.-пестл. до ядро́ 1, 2. Розкушу я горішечок надвоє, надвоє, А ядерцем поділимся, рибочко, обоє (Коломийки, 1969, 157); На екрані — збільшена жива клітина серцевого м’яза щу...

Морфологія

іменник · 15 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	ядерце	ядерця
Родовий	ядерця	ядерець
Давальний	ядерцю	ядерцям
Знахідний	ядерце	ядерця
Орудний	ядерцем	ядерцями
Місцевий	ядерці / ядерцю	ядерцях
Кличний	ядерце	ядерця

Літературні засвідчення

Антологія · Українська драматургія першої половини XIX ст. · 1958

Любка (призадуманная в цветочном венке подходит к вершине обрушенного дуба, на корню которого сидел Иван, отламывает сухие ветви и поет) Ой дубе, дубе, розкіш дібровна, Що ти ниць похилився? Ой світе, світе, добра година, Чом мені так знудився? Ох, мені тяжко, ой, мені важко З нелюбом вікувати! Де ти, Іване? Чом ти не прийдеш Та мене й рятувати? Ти ж мене любив, ти ж мене кохав, Як ядерце в орісі! А тепер зайшов, мене покинув, Як горобоньку в стрісі! (Взглянув на небо) Зіронько моя, світлонько ясне, Ти ізвисока сяєш, Скажи ж ти мені, в якій сторінці Мого Івашечка бачиш? Ой Іванечку, орле мій милий, Хоч вітром відзовися! Я у горлиці позичу крилець На тебе й подивиться!

literary_fts · bf813e34_c0160

Джерело: literary_fts

Переклад

ядерце↔

nucleolus (part of nucleus of a cell)