язичник
Дані Атласу
Значення
1. Той, хто визнає язичество; ідоловірець. Слов’яни до Х ст. були язичниками (Іст. СРСР, І, 1956, 35); У перші віки християнства язичники так не лютували проти християн, як у ту...
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 16 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | язичник | язичники |
| Родовий | язичника | язичників |
| Давальний | язичникові / язичнику | язичникам |
| Знахідний | язичника | язичників |
| Орудний | язичником | язичниками |
| Місцевий | язичникові / язичнику | язичниках |
| Кличний | язичнику | язичники |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| язичники | множина, знахідний |
Літературні засвідчення
Через це ти невірний язичник та ідолопоклонник.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Язичництво
Язи́чництво — сучасна наукова назва давньої релігії, що існувала до прийняття християнства та інших світових релігій у всіх народів. Прийнятий у християнському богослов'ї і частково в історичній літературі термін, що означає всі неавраамічні релігії. Поширене не зовсім точне вживання терміна щодо всіх політеїстичних (багатобожних) релігій.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE