ятрити
Дані Атласу
Значення
1. перех. Спричиняти, викликати чим-небудь запалення, біль, подразнення в чому-небудь (перев. в рані, хворому місці тощо). Надто довго придивлявся він до Дніпра. Надто боляче ят...
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
Інфінітив: ятрити
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | ятрю | ятримо / ятрим |
| 2 особа | ятриш | ятрите |
| 3 особа | ятрить | ятрять |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | ятритиму | ятритимем / ятритимемо |
| 2 особа | ятритимеш | ятритимете |
| 3 особа | ятритиме | ятритимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ятрить | інфінітив |
Фразеологізми та сталі вирази
ятрити (роз'ятрювати, розтроюджувати, розворушувати і т.ін.) / роз'ятрити (розтроюдити, розворушити і т.ін.) незагойну (давню) рану в серці (в душі) кого, чию,…
ятрити (роз'ятрювати, розтроюджувати, розворушувати і т.ін.) / роз'ятрити (розтроюдити, розворушити і т.ін.) незагойну (давню) рану в серці (в душі) кого, чию, рідше кому. Необережними словами, діями змушувати кого-небудь знову морально страждати або переживати щось неприємнею. — Не ятріть мою рану, діду. Я й так насилу стримуюсь (Ю. Яновський); Узявши граматику, прочитав він два рядки, але, роз'ятрюючи в серці рану, знов спитав отця Алоїзія: — А скільки років хлопчикові, який грав учора Кіра? (З. Тулуб); Розмова ся розтроюдила їй в серці незагойну рану, Софія пригадувала вчорашній прикрий вечір (Леся Українка); чим. Викликати важкі спогади, переживання. Офіцер аж до порога провів дідуся. Йому було прикро, що необережною розмовою роз'ятрив незагойну рану в серці старенького (Ю. Збанацький); Микола Іванович розворушив своїми словами давню удовину рану, згадавши Гордія (І. Цюпа).
Фразеологічний словникятрити (роз'ятрювати, розтроюджувати, троюдити) / роз'ятрити (розтроюдити) серце (душу) кого, кому, чиє(чию) і без додатка
Завдавати кому-небудь великих душевних страждань, переживань. Почуття образи гнітило його, гнів ятрив йому серце (Ю. Смолич); Ятрила душу Лукії й близька розлука з другим братом Омельком, котрий мав цієї ж ночі рушати до Москви (О. Ільченко); Відчай ятрив її душу, як пекуча жалка кропива, і все гнав і гнав уперед, вздовж берега широко розлитої річки (В. Козаченко); Пісня не заспокоювала, а, навпаки, ще дужче роз'ятрювала їй душу (А. Шиян); Вона боялася дивитися сама на себе, щоб не розтроюджувати свого серця (Панас Мирний); Івась лежав, мовчав. Зло, досада давили його за горло, троюдили серце, точили сльози з очей (Панас Мирний); Розмова з Василем роз'ятрила старе серце (І. Нечуй-Левицький). роз'їдати душу. Дітям спочатку не відкривала горя. Розповідала, що ось скоро тато закінчить війну, повернеться додому. Проте туга, як іржа, роз'їдала душу (З журналу).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…тіткою, ні навіть далекою кревнячкою, просто за добре серце усі звали її тіткою, і він також, але Йосипа Дмитрик трохи недолюблював, хоч ніколи й не мав із ним нічого до діла, от чомусь не лежала до нього душа, та й годі (правда, Дмитрик ніколи цього не показував, — пощо зайво ятрити людину, навіть коли вона тобі не до вподоби? та й потім, він дійсно не спромігся б назвати причини, чому саме Йосип ані трохи не прихиляв його до себе, а лише дратував, — Дмитрик через це рідко заходив до них, хоча тітка Текля радо пригощала й залюбки кликала на обід); а як той…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)