Лексикон · A-Я · І
ідіом
іменник · «Те саме, що ідіо́ма. Ленін особливу увагу приділяв завжди синтаксично-стилістичній обробці перекладів і правильній передачі ідіомів мови (Мовозн., VII, 1949, 27).»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
очікуєМорфологіяочікує VESUM
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
очікуєСтилістикабез нотаток
готовоСинонімія1 позиція
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад4 англ.
готовоWikimediaWikipedia
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
Те саме, що ідіо́ма. Ленін особливу увагу приділяв завжди синтаксично-стилістичній обробці перекладів і правильній передачі ідіомів мови (Мовозн., VII, 1949, 27).
Синоніми та антоніми
Синоніми:
ідіома
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.
Літературні засвідчення
Зіновіїв К. · Климентій Зіновіїв. Вірші. Приповісті. · 1971
…в бозЂ єго милости господина отца Петра Могилы, митрополиты кієвскаго и проч., ч. I, II, III, К., друкарня Києво-Печерської лаври, 1646. Угроруські духовні вірші, XLVI, XLVII, XLIX, — В. Гнатюк, Угроруські духовні вірші, ЗНТШ, тт. XLVI, XLII, XLIX, 1902. Удовиченко — Словник українських ідіом. Уклав Г. М. Удовиченко, К., «Радянський письменник», 1968. Українські інтермедії — Українські інтермедії XVII — XVIII ст. Вступна стаття і відповідальна редакція М. К. Гудзія. Підготовка тексту Л. Є. Махновця, Вид-во АН УРСР, К., 1960. Франко, I, 1; I, 2; II, 1; II, 2; III, 1; III, 2 — Галицько-руські народні приповідки.…
literary_fts · 9dddf65a_c0396
Джерело: literary_fts
Переклад
ідіом↔
Synonym of ідіо́маidiomatic expressionidiom (mode of expression peculiar to a language, language variety or group of people)idiom (phrasal expression)
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Ідіом
Ідіо́м — загальний термін, запроваджений у лінгвістиці XX століття для позначення різних форм існування мов: мови, діалекту, говірки, варіантів літературної мови тощо. Використовується для підкреслювання спільних властивостей таких мовних утворень, або у випадках, коли їхня кваліфікація як окремої мови, діалекту, говірки тощо є проблематичною або дискусійною.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B4%D1%96%D0%BE%D0%BC