інстинкт[інсти́нкт]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
інсти́нкт -у, ч. 1》 біол. Складні природжені реакції (акти поведінки), типові для певного виду організмів, на зовнішні й внутрішні подразники. || Вроджена, типова для кожного виду тварин здатність до виконання певних доцільних дій у відповідь на зміни внутрішнього або зовнішнього середовища. 2》 Несвідоме й нездоланне прагнення, потяг до чого-небудь. 3》 перен. Підсвідоме чуття.
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | інсти́нкт | інсти́нкти |
| Родовий | інсти́нкту | інсти́нктів |
| Давальний | інсти́нктові / інсти́нкту | інсти́нктам |
| Знахідний | інсти́нкт | інсти́нкти |
| Орудний | інсти́нктом | інсти́нктами |
| Місцевий | інсти́нкті / інсти́нктові / інсти́нкту | інсти́нктах |
| Кличний | інсти́нкте | інсти́нкти |
Літературні засвідчення
Вовчий інстинкт прокинувся, як у того Рушая, і віщував недобре.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Інстинкт
Інсти́нкт — вроджена схильність живих організмів до певної складної автоматичної поведінки. Найпростішим прикладом інстинктивної поведінки є фіксований комплекс дій, при якому певна послідовність дій, від дуже короткої до послідовності середньої довжини, у незмінному вигляді виконується у відповідь на чітко визначений стимул.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%82