інфанта
Дані Атласу
Значення
Жін. до інфа́нт. [Долорес:] Він, як ще був пажем, то за інфанту викликав на горець одного принца (Л. Укр., III, 1952, 332); Портрет інфанти Маргарити належить до числа тих творі...
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | інфанта | інфанти |
| Родовий | інфанти | інфант |
| Давальний | інфанті | інфантам |
| Знахідний | інфанту | інфант |
| Орудний | інфантою | інфантами |
| Місцевий | інфанті | інфантах |
| Кличний | інфанто | інфанти |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| інфанти | множина, знахідний |
Літературні засвідчення
А н н а Та інфанта його любила? Д о л о р е с Так говорять люди, а я не вірю.
Джерело: literary_fts
Вікіпедія
Інфант
Інфа́нт — титул королевича у монархічних країнах Піренейського півострова. Аналог принца в інших європейських країнах. Походить з латинської мови. Надається усім синам монарха; інфант-спадкоємець престолу носить князівський титул принца-спадкоємця. Жіноча форма — інфа́нта, титул королівни, а також дружини королевича-інфанта, визнаної королівським домом країни. Зазвичай чоловік королівни-інфанти права на величання інфантом не мав; інколи йому надавали цей титул з додатком de gracia (милістю), вказуючи на особливу ласку монарха-суверена.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%B0%D0%BD%D1%82