Лексикон · A-Я · І
іприт[іпри́т]
іменник · «Безбарвна масляниста рідина з гірчичним запахом, яка роз’їдає слизову оболонку та шкіру; використовується як бойова отруйна речовина; гірчичний газ.»
✓ Питома українська лексикаNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Питома українська лексика
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія17 форм
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
готовоСтилістиказахист питомості
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
очікуєЗасвідченняочікує корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад1 англ.
готовоWikimediaWikipedia
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
Безбарвна масляниста рідина з гірчичним запахом, яка роз’їдає слизову оболонку та шкіру; використовується як бойова отруйна речовина; гірчичний газ.
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | іпри́т | іприти |
| Родовий | іпри́ту | іпритів |
| Давальний | іпри́тові / іпри́ту | іпритам |
| Знахідний | іпри́т | іприти |
| Орудний | іпри́том | іпритами |
| Місцевий | іпри́ті / іпри́тові / іпри́ту | іпритах |
| Кличний | іпри́те | іприти |
Переклад
іприт↔
mustard gas (vesicant gas)
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Іприт
Іпри́т, біс(2-хло́роети́л)сульфі́д — сульфуроорганічна сполука складу (ClCH2CH2)2S, один з представників ряду іпритів. Іприт вперше був отриманий німецьким хіміком Віктором Меєром в 1886 році. Цьому передували роботи хіміків Деспре (1822), Німана (1859), Гутмана (1860), які досліджували даний клас сполук, проте не виділили її в чистому вигляді.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82