Лексикон · A-Я · Ї
їздець
іменник · «1. Той, хто їде верхи; верхівець, вершник (у 1 знач.). Їздець під’їхав.. і скочив в коня (Панас Мирний, I, 1954, 70); Другий їздець — то була молода, гарна дівчина (Іван Франко,...»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія17 форм
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
очікуєСтилістикабез нотаток
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
очікуєПерекладочікує джерело
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
1. Той, хто їде верхи; верхівець, вершник (у 1 знач.). Їздець під’їхав.. і скочив в коня (Панас Мирний, I, 1954, 70); Другий їздець — то була молода, гарна дівчина (Іван Франко,...
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | їздець | їздці |
| Родовий | їздця | їздців |
| Давальний | їздцеві / їздцю | їздцям |
| Знахідний | їздця | їздців |
| Орудний | їздцем | їздцями |
| Місцевий | їздцеві / їздці / їздцю | їздцях |
| Кличний | їздцю | їздці |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
рідковживана форма
| Форма | Позначка |
|---|---|
| їздці | множина, знахідний |
Літературні засвідчення
Антонич Б.-І. · Богдан-Ігор Антонич. Зриви й крила · 1909
А ґнотик, в восковім їздець стремені, свої маріння топить дивні, безіменні, мов стеарин, блідим вогнем ошуки.
literary_fts · 82bcdd68_c0002
Джерело: literary_fts