їсти / з'їсти[ї́сти / з'ї́сти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ї́сти їм, їс и , їсть; їм о , їст е , їд я ть; мин. ч. їв, ї ла, ї ло; наказ. сп. їж; недок. 1》 перех. і без додатка . Споживати. || розм. Кусати, гризти, клювати (про комах, птахів і т. ін.). Д у рно хліб ї сти чий ; Ї сти чуж и й хліб — жити на чиїх-небудь харчах, не працюючи; жити з праці інших. Ї сти нем о в не в с е бе — їсти надміру, дуже багато. Ї сти пр о сить (пр о сять) жарт. — подертий, потребує лагодження (про взуття, одяг). М а ло к а ші їв ( ї ла, ї ли) хто — хтось не має життєвого досвіду; недосвідчений. 2》 неперех. Те саме, що харчуватися 1). 3》 перех. Роз'ятрювати, роз'їдати (про дим, пилюку тощо). 4》 перех. , перен. Завдавати болю, смутку; мучити. 5》 перех. , перен. , розм. Весь час дорікати кому-небудь, ганити, сварити когось.
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 2, с. 324
Фразеологізми та сталі вирази
(дурно (даремно, марно і т. ін. )) хліб (харч) переводити (їсти)
Не приносити ніякої користі. Батько й мати журяться: — Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого не дотепний? Чужі діти своїм батькам у поміч стають, а ти тільки дурно хліб переводиш! (Укр.. казки); — А збирайся лишень, Чіпко, на завтра в найми,— каже .. Мотря.— Годі вдома сидіти та хліб переводити, — пора й самому заробляти (Панас Мирний); — Нічого не робиш, ледащо! Дурно мій хліб їси! (Марко Вовчок); — Бійці .. стали спиняти жартами своїх артилеристів. Даром, мовляв, хліб їсте (О. Гончар). за сім верст киселю їсти. Витрачати багато зусиль на незначну справу, яка того не варта, не має суттєвого значення, не приносить бажаного результат…
Фразеологічний словник української мовиаж за (поза) вухами (рідше ушами) лящить, зі сл. їсти і под., жарт
Жадібно, з великим апетитом; швидко. — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький); Явдока: Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (І. Кропивницький); Він… уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний); Хлопці уминали рибу, аж за вухами лящало (В. Поліщук); Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов); — Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник); Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк.); Тепер тільки справжнє свято і наступило:. .той п'є, той убирає, аж за вух…
Фразеологічний словникаж шкура болить, зі сл. їсти
Дуже хочеться. Нехай, мабуть, ті, в кого діти плачуть, ідуть додому, а всі інші лишаються нехай. Підвелося кілька. Діти й не плачуть, може, та їсти либонь аж шкура болить. Це ж коли той обід був (А. Головко); Оришка: Змерз!.. Аж посинів. Антон: Та й змерз, і їсти, аж шкура болить! (М. Старицький); Дуже, нестерпно. Петро: Їсти хочеться, аж шкура болить (Панас Мирний). 2.від чого. Дуже страждати. — Вже од голоду аж шкура болить,— подумав Кайдаш: зайшов у шинок (І. Нечуй-Левицький). аж шкура на голові болить. — А тут аж шкура на голові болить від тих думок (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словникїсти / з'їсти живцем кого і без додатка
Не давати спокою, настирливими доріканнями, лайкою допікати когось. — В кінці вересня маю платити до банку. Як не заплачу, то з'їдять мене живцем! (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словникУ курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger