висунути[ви́сунути]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ви́сунути див. висувати .
ВИ́СУНУТИ див. висува́ти .
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 17 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ви́сунемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| ви́сунем | майбутній, множина, 1 ос. |
| ви́сунете | майбутній, множина, 2 ос. |
| ви́сунуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| ви́суну | майбутній, однина, 1 ос. |
| ви́сунеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| ви́суне | майбутній, однина, 3 ос. |
| ви́сунено | |
| ви́сунуто | |
| ви́суньмо | наказовий, множина, 1 ос. |
| ви́суньте | наказовий, множина, 2 ос. |
| ви́сунь | наказовий, однина, 2 ос. |
| ви́сунути | інфінітив |
| ви́сунула | минулий, жін. |
| ви́сунув | минулий, чол. |
| ви́сунуло | минулий, сер. |
| ви́сунули | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ви́сунуть | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- ви́сунути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Ви́сунути, -ну, -неш, -нуть Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
висунути шию з ярма чийого
Звільнитися з-під залежності від когось, з якоїсь неволі. Коли Остап .. здіймав річ про те, що пора вже висунути шию з панського ярма, люди спочували (співчували) йому, але далі спочуття діло не йшло (М. Коцюбинський). виткнути (висунути, вистромити і т. ін. ) / рідше витикати (висовувати, вистромлювати і т. ін.) носа звідки, куди. Вийти звідкись або покинути щось. — Що буде, як на поліцію або на фашистів натрапите? — А Юрко, а Вовка, а дід Захарко? Йому сто років, і не боїться, а мені не можна й носа нікуди виткнути — страшно! (В. Лисенко); — Ну й хуртовина!..— насилу вимовив.— Коли б не таке діло, бабо Федоро, носа б не виткнув на вулицю (…
Фразеологічний словник української мовивиткнути (висунути, вистромити і т.ін.) / рідше витикати (висовувати, вистромлювати і т.ін.) носа звідки, куди
Вийти звідкись або покинути щось. — Що буде, як на поліцію або на фашистів натрапите? — А Юрко, а Вовка, а дід Захарко? Йому сто років, і не боїться, а мені не можна й носа нікуди виткнути — страшно! (В. Лисенко); — Ну й хуртовина!..— насилу вимовив.— Коли б не таке діло, бабо Федоро, носа б не виткнув на вулицю (О. Донченко); Надворі був такий мороз, що аж дахи тріщали. З хати не можна було і носа висунути (Казки Буковини. Казки Верховини); Зима була довга й холодна. Заціпеніло мовчав заметений снігом степ, люди не витикали носа з сіл, ще завидна зачинялися на довгу зимову ніч у хатах (П. Загребельний); тільки док. Виглянути, визирнути звід…
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…, завулками та перевалками . Коли злізти на Успенську дзвіницю (а при Успенському соборі є височенна, славна на всю округу, дзвіниця, що від давен-давен править за пожежну вежу) і висунути голову в малесеньке віконечко на самісінькій маківці тієї дзвіниці, то можна не тільки відчути, як та дзвіниця гойдається, а й побачити все місто як на долоні. Влітку — це море зе…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)