вихідний[вихідни́й]

вихідни́й -а, -е. 1》 Який служить для виходу (у 1 знач.); пов'язаний з виходом (у 4 знач.). Вихідна допомога — грошова сума, яка за законом виплачується працівникові в разі звільнення його з роботи не за власним бажанням. Вихідна шкурка мисл. — повноцінна шкурка вилинялого хутрового звіра. 2》 Пов'язаний з виходом (у 3 знач.). Вихідна роль — найнезначніша роль у театральній виставі. 3》 Вільний від роботи, служби або навчання (про день). || у знач. ім. вихідний, -ного, ч., розм. || розм. Який користується своїм вільним від роботи або навчання днем. 4》 Від якого або з якого починається що-небудь; початковий. Вихідне положення. Вихідні дані — початкові показники, необхідні при вирішенні проблеми, розв'язанні задачі (умова задачі), проведенні досліджень тощо. 5》 розм. Признач. для одягання, взування в святкові дні, в урочистих випадках або для виходу в театр, у гості і т. ін. 6》 канц. Який посилається з установи (про документ, ділові папери і т. ін.). Вихідні папери. || у знач. ім. вихідний, -ного, ч.

ВИХІДНИ́Й, а́, е́. 1. Який служить для виходу (у 1 знач.). Дзвінок. Наталя виходить з їдальні, йде у вихідні двері й повертається до кімнати з листом (І. Микитенко); З тих дверей, що були поруч з вихідними і яких Лундик не помічав до цієї хвилини, вийшов кремезний чоловік у засмальцьованім, колись, видно, білім фартусі (Т. Осьмачка); Вони рушили коридором до вихідного люка (О. Бердник). 2. Пов'язаний із виходом (у 3 знач.). Вихідний примірник. 3. Вільний від роботи або навчання (про день). Барабаш і Микола Калач увечері проти вихідного дня пішли до Уляни (Л. Смілянський); // у знач. ім. вихідни́й, но́го, ч.; мн. вихідні́, них, розм. День, вільний від роботи або навчання. – У вихідний їду рибалити, – рішуче заявив він (О. Донченко); Тато ж для свят, для вихідних, коли можна не відходити од нього й на крок, .. ні з ким не було Васькові так цікаво, як із татом (А. Дімаров); // у знач. присудка, розм. Який користується своїм вільним від роботи або навчання днем. Ованес цього дня був вихідний (Яків Баш); [Варвара:] Я сьогодні вихідна, працювала в неділю (О. Корнійчук). 4. Від якого або з якого починається що-небудь; початковий. Коли вщухла пекельна громовиця і наші війська з вихідних позицій рушили вперед, з'ясувалося: не все згоріло, не все перемололося у ворожій обороні (Є. Доломан). 5. Признач. для одягання, взування у святкові дні, в урочистих випадках або для виходу в театр, у гості і т. ін. Вона надіне спідницю і вихідну білу кофточку (І. Муратов); Уляна на радощах надумала збігати одного дня .. на базар, виміняти для чоловіка на зиму хоч якісь черевики, .. прихопила з його дозволу вихідний костюм (Микита Чернявський). 6. канц. Який посилається з установи (про документ, ділові папери і т. ін.). – Сам ти премудрості кладезь, і мені незмірне жаль, що марнуєш кращі роки свої на писання вихідних та вхідних паперів... А твій талант, сину? Де він? (Б. Левін); – Слухай, хто у нас вихідною документацією завідує? (А. Крижанівський).