вплив[впли́в]

-у, ч. 1》 Дія, яку певна особа чи предмет або явище виявляє стосовно іншої особи чи предмета. Керівн и й вплив спец. — спрямований вплив, який передбачає передачу певної інформації та прийняття рішення. Б у ти під впл и вом кого, чого — робити що-небудь, зважаючи на дії, думки певної особи або на певні обставини. М а ти вплив на кого, що — те саме, що вплив а ти2. 2》 Сила влади, авторитету. || Державне або інше ділове й політичне керівництво.

ВПЛИВ, у, ч. 1. Дія, яку певна особа чи предмет або явище виявляє стосовно іншої особи чи предмета. У пiснi не було тайни. Не дiяв кобзарський гiпноз. Кобза загубила таємничий свiй вплив (Ю. Яновський); Рожеве обличчя Митрофана, яке, здавалося, ніколи не відчувало на собі впливу літнього сонця, стало білим (Микита Чернявський). 2. Сила влади, авторитету. – Ти знаєш, які впливи має тітка (І. Франко); // Державне або інше ділове й політичне керівництво. – Це стара зона французького впливу, адмірале (О. Гончар); Потрібно взяти на облік усі наші сили, кожного лісовика. Загони об'єднати в полки й дивізії, закріпивши за ними райони впливу (В. Шкляр). Бу́ти (перебува́ти) під впли́вом див. бу́ти; Ма́ти (справля́ти, роби́ти) / спра́вити (зроби́ти) вплив див. ма́ти²; Підпада́ти / підпа́сти під вплив (впли́вові, впли́ву) див. підпада́ти; Сфе́ра впли́ву див. сфе́ра. ○ (1) Під впли́вом, у знач. прийм. з род. відм. – від. При кінці XVIII ст. замок стояв уже як руїна, що сама розсипалася під впливом дощів (І. Крип'якевич); Під впливом заспокійливих міркувань звечора Євграф Фірсович збадьорішав і був у чудовому настрої (Б. Антоненко-Давидович).