від[ві́д]

прийм., з род. в. 1》 Уживається на означення місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого-, чого-небудь; прот. до. || Уживається для визначення напрямку руху, поширення чого-небудь. || Уживається на означення послідовності дій. || Уживається для вказівки на предмет, особу і т. ін., від яких хто- або що-небудь відокремлюється. 2》 Уживається для визначення віддалення предмета, місця і т. ін. від якого-небудь вихідного пункту. || у сполуч. з ім. і наступним прийм. до плюс ім. Уживається для визначення відтинка простору або просторових меж якої-небудь дії, руху. 3》 рідко. Уживається в значенні біля, коло, недалеко. 4》 у сполуч. зі словами, що мають значення часу. Уживається для означення моменту початку дії, стану і т. ін. 5》 у сполуч. з ім. – назвами часу й наступним прийм. до. Уживається для вказівки на період часу, протягом якого відбувалась чи відбувається дія. || розм., у сполуч. з ім. – назвами часу. Означає протягом. 6》 у сполуч. з ім., що означають день, число, рік і т. ін. Уживається для вказівки на час, дату виникнення чого-небудь. 7》 Уживається для визначення причини якої-небудь дії або стану. 8》 Уживається на означення особи, предмета, явища і т. ін., які є джерелом чого-небудь. 9》 Уживається на означення особи, від якої що-небудь одержано, придбано і т. ін., або яка є джерелом яких-небудь відомостей, знань і т. ін. 10》 Уживається для вказівки на походження кого- або чого-небудь. 11》 Уживається на означення предмета, особи, стану, явища і т. ін., що усуваються за допомогою якоїсь дії. 12》 Уживається для вказівки на предмет, призначений для захисту від чого-небудь. 13》 у сполуч. з наступним прийм. до. Уживається на означення змін, що сталися з кимось порівняно з початковим його суспільним станом. 14》 Уживається на означення предмета за його складовою частиною. 15》 Уживається на означення різниці між явищами, особами, предметами і т. ін. 16》 Уживається при назві організації, установи, особи і т. ін., представником яких є хто-небудь. 17》 у сполуч. з числ. і наступним прийм. до. Уживається для приблизного визначення якої-небудь величини (ваги, вартості, розміру предмета і т. ін.). 18》 Уживається на означення способу дії. 19》 Уживається при ступенях порівняння у значенні сполучника ніж. Від ... до ... — усі без винятку.

ВІД, прийм., з род. в. Сполучення з прийм. від виражають: Просторові відношення 1. Уживається на позначення місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого-, чого-небудь; протилежне до. Від міста шляхом надходила молодиця (Марко Вовчок); Оленка йшла двором від річки (Іван Ле); // Уживається при визначенні напрямку руху, поширення чого-небудь. У хаті тепло: від печі йде дух, розходиться по всіх закутках (М. Коцюбинський); Від моря дув сильний вітер; // Уживається на позначення послідовності дій. Розвиток іде від простого до складного; // Уживається при вказуванні на предмет, особу і т. ін., від яких хто- або що-небудь відокремлюється. Пішов він далеко від тої громади, Але не до білого двору, Пішов до діброви шукати поради (Леся Українка); Земля відірвалася від підошов (І. Нехода). 2. Уживається при визначенні віддалення предмета, місця і т. ін. від якого-небудь вихідного пункту. Бурлаки були вже далеко од Стеблева (І. Нечуй-Левицький); Він [стовбур] був низький, і перша гілляка відходила од нього за півтора метра від ґрунту (І. Сенченко); // у сполуч. з ім. і наступним прийм. до плюс ім. Уживається при визначенні відтинка простору або просторових меж якої-небудь дії, руху. Од Лимана до Трубайла Трупом поле крилось (Т. Шевченко); Ми пройшли од моря і до моря (Л. Первомайський). 3. Уживається на позначення невеликої відстані між кимсь, чимсь. Від берега, під вербами, вода була наче зеленаста (М. Коцюбинський); А кругом у полі, в полі теж робота і пісні. Од дороги три тополі, легка хмарка вдалині... (П. Тичина). Часові відношення 4. Уживається на позначення моменту початку дії, стану і т. ін. І почав Саул підозрівати Давида від того дня (Леся Українка); Від минулого ранку у нього в роті не було і ріски (В. Хрущак). 5. у сполуч. з ім. – назвами часу й наступним прийм. до. Уживається при вказуванні на період часу, протягом якого відбувалася чи відбувається дія. Дожидали удосвіта, і ранком, і вдень, і ввечері, й опівночі – од зоряниці до зоряниці, від ночі до ночі усе дожидали [Кармеля] (Марко Вовчок); // розм., у сполуч. з ім. – назвами часу. Уживається у знач. прийм. протягом. Від трьох неділь ані одного чіпця не продав (І. Франко); Від тижня хорую на нервові болі (Леся Українка). 6. у сполуч. з ім., що означають день, число, рік і т. ін. Уживається при вказуванні на час, дату виникнення чого-небудь. Тему дисертації затверджено вченою радою факультету (протокол № 16 від 12 вересня) (з мови документів); Наказ від 6 грудня; Постанова від 15 грудня. Причинові відношення 7. Уживається при визначенні причини якої-небудь дії або стану. Богинь напав від чаду дур (І. Котляревський); Повітря тремтить від спеки (М. Коцюбинський); І я дивлюся на ці зорі, І весь од радості горю (В. Бичко). Об'єктні відношення 8. Уживається на позначення особи, предмета, явища і т. ін., які є джерелом чого-небудь. – Годі, дочко, годі! – мовить батько. – Я такого слова щоб більше не чув від тебе! (Марко Вовчок); Гаряча пара від галушок знялась над мискою (М. Коцюбинський); Добре мати в серці пісню Від таких людей! (Д. Павличко). 9. Уживається на позначення особи, від якої що-небудь одержано, придбано і т. ін. або яка є джерелом яких-небудь відомостей, знань і т. ін. Я дістав знов телеграму від нього (М. Коцюбинський); Дарма, я знала се! Тоді ще, як приймала Від тебе зброю, що сріблом сіяла (Леся Українка); Петро Бережник сторгувався .. і купив від нього плуга (І. Чендей). 10. Уживається при вказуванні на походження кого- або чого-небудь. – Я забуду, Що колись кохалась, Що од тебе сина мала (Т. Шевченко); Він, певно, подумає перше, ніж скаже, від кого родився (М. Коцюбинський); Назва гірського міста Турка і пішла від того, що в глибокій долині ріки Стрий руське військо наголову розгромило турка (С. Чорнобривець). 11. Уживається на позначення предмета, особи, стану, явища і т. ін., що усуваються за допомогою якоїсь дії. Зненацька проміння ясне Од сну пробудило мене (Леся Українка); – Ну, і дома у старих усе гаразд – Зінька оце була якось на слободі .. І від продподатку звільнили, нібито накладено неправильно було (А. Головко); Ні ті, що чистили тротуар від снігу, ні прохожі не сердилися, а навіть підставляли снігові свої обличчя (М. Томчаній). 12. Уживається при вказуванні на предмет, признач. для захисту від чого-небудь. Накинула [Оксана] на плечі велику хустку від дощу і вийшла з хати (А. Головко); Хуррем згадала, що звечора не закрилася мусліновою запоною від москітів (П. Загребельний). 13. у сполуч. з наступним прийм. до. Уживається на позначення змін, що сталися з кимсь порівняно з початковим його суспільним станом. Пройти шлях від рядового робітника до інженера-винахідника. 14. Уживається на позначення предмета за його складником. На шиї [у Проценка] золотий ланцюг від дзиґарів теліпається (Панас Мирний); На цегляній долівці лежали кружки від кадоба та купа мокрої мерви (М. Коцюбинський). 15. Уживається при назві організації, установи, особи і т. ін., представником яких є хто-небудь.…