відбиватися[відбива́тися]

відбива́тися -аюся, -аєшся, недок., відбитися, відіб'юся, відіб'єшся; мин. ч. відбився, -билася, -билося; наказ. сп. відбийся; док. 1》 Відламуватися, відпадати, відколюватися внаслідок ударів. 2》 Захищаючись від когось, завдавати ударів. || перен. Виправдуючись, наводячи докази, захищатися від чиїхось закидів, обвинувачень. 3》 Відходити, віддалятися від товариства, гурту, стада. || Відставати від тих, з ким разом ішов, біг, летів і т. ін. || Утрачати зв'язок з товариством. || Віддалятися, відходити від певного місця. Відбиватися від дому. Відбиватися від рук — ставати неслухняним, переставати слухатися кого-небудь. 4》 розм. Переставати займатися чим-небудь. || Відхилятися в розмові від певної теми, питання тощо. 5》 на чому, у чому. Залишати свій слід. Відбитися в пам'яті. 6》 фіз. Зустрівши перепону, повертатися в зворотному напрямку (про світло-, радіохвилі і т. ін.). || Віддзеркалюватися на гладенькій, блискучій поверхні. || Віддавати луною, відлунювати. 7》 Вирізнятися на тлі чогось. 8》 Проявлятися, виявлятися (про зовнішній вияв почуттів, стану і т. ін.). 9》 Відображатися в чому-небудь. 10》 Знаходити своє вираження в художніх образах, картинах тощо. 11》 Впливати на кого-, що-небудь, позначатися на комусь або чомусь. 12》 тільки недок. Пас. до відбивати 1-4), 6), 7), 9), 10), 12-14).

ВІДБИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДБИ́ТИСЯ, відіб'ю́ся, віді́б'є́шся; мин. ч. відби́вся, би́лася, лося; наказ. сп. відби́йся; док. 1. Відламуватися, відпадати, відколюватися внаслідок ударів, падіння і т. ін. Півмеча відбилось і загрузло кінцем у землю (І. Білик); Від горшка відбилася ручка. 2. Захищаючись від когось, завдавати ударів. Кинулися улани живо боронити майора, що був вже кріпко поранений, та ще таки відбивався (Г. Квітка-Основ'яненко); Матрос відбивався ногами й так ударив одного в живіт, що жандарм відлетів і покотився до присінців (Олесь Досвітній); Кирило Іванович насилу одбився від собак (Панас Мирний); Тільки твердо так трималось Місто гордеє, уперте, Раз одбилось, потім вдруге (Леся Українка); // перен. Виправдовуючись, наводячи докази, захищатися від чиїхось закидів, звинувачень. – Адже ж кажуть, що й сова хвалила своїх дітей, що, мов, кращих і на світі нема, – одбивалась Уляся (І. Нечуй-Левицький); – Та що ви, хлопці, – одбивався Павло, але дружня розмова була порушена, спалахнула сварка (В. Кучер); Удовенко захотів відбитися жартом: – А що ж, можна з переляку і померти (Д. Бедзик). 3. Відходити, віддалятися від товариства, гурту, стада і т. ін. Риба ходить у морі великими табунами, а від того табуна відбиваються менші табуни (Ю. Збанацький); Б'ється Остап і рубається, аж правиця козацька зомліває, одбився далеко від своїх (Марко Вовчок); Одна галка чомусь одбилась від зграї, піднялась вище за всіх (О. Донченко); // Відставати від тих, із ким разом ішов, біг, летів і т. ін. Йдуть та й ідуть [заробітчани], чорні, похилені, мокрі, нещасні, немов каліки-журавлі, що відбились од свого ключа (М. Коцюбинський); Вона, захопившись красою весняного лісу, зайшла дуже далеко, відбилася від подруг, стомилася (Я. Гримайло); // Утрачати зв'язок із товариством. З весною дехто [із хлопців] почав одбиватися від гурту (І. Микитенко); На музики перестала ходити, од дівчат одбилася (Ганна Барвінок); Докладно Вам сказати, що і як звертає на себе увагу .. я тепер не можу, бо вже давно, як відбилась від всякого товариства (Леся Українка); // Віддалятися, відходити від певного місця. Від берега непомітно відбивається човен, на якому .. сидить сивобородий Іванів дід (М. Стельмах). 4. розм. Переставати займатися чим-небудь. Боліло в неї серце дивитись, як її Романко ходить до школи, .. відбивається від хліборобства (М. Коцюбинський); Ось Женя не відіб'ється від роботи (Іван Ле); // Відхилятися в розмові від певної теми, питання і т. ін. [Магістер:] Колеги, ми відбилися від теми (Леся Українка). 5. на чому, у чому. Залишати свій слід. Листок відбився на твердій породі (О. Ющенко); // Залишатися (про слід від чогось). На снігу добре відбився слід його [вовка] лап (О. Донченко). 6. фіз. Зустрівши перепону, повертатися у зворотному напрямку (про світло, радіохвилі і т. ін.). Світло електрики відбивалося від дзеркального скла (О. Копиленко); Якщо на шляху поширення радіохвиль зустрінеться який-небудь об'єкт, енергія імпульсів відіб'ється від нього і почне поширюватись в усі боки (з навч. літ.); // Віддзеркалюватися на гладенькій, блискучій поверхні. В її [річки] темній глибині відбивається і ліс, і гори, і село з хатками та садками (Панас Мирний); У шибці, як у дзеркалі, відбилося .. її обличчя (С. Чорнобривець); // Віддавати луною, відлунювати. Голосна луна розляглася серед тихої ночі, одбиваючись по кілька раз од гори, од скелі до скелі (І. Нечуй-Левицький); А з криниці як не відіб'ється його голос ще вдвоє сильніше (І. Франко); Тисячоголосе “ура” сколихнуло сільську тишу й луною відбилося від лісу (П. Панч). 7. Виділятися, вирізнятися на тлі чогось. Здоровий, засмалений морським вітром вид [Алі] та червона хустка на голові прегарно одбивались на тлі блакитного моря (М. Коцюбинський). 8. Проявлятися, виявлятися (про зовнішній вияв почуттів, стану і т. ін.). В його чорних блискучих очах відбивався внутрішній спокій душі (І. Франко); Щире співчуття .. відбилося на Любчинім лиці воднораз з неприхованим здивуванням (Іван Ле); Нерівне й неспокійне Шевченкове життя надзвичайно сильно відбилося на характері його письма (з наук.-попул. літ.). 9. Відображатися в чому-небудь. Духовне життя людини відбивається на її обличчі (з наук.-попул. літ.); Нові досягнення науки і техніки відбиваються і на вивченні термінології (з наук.-попул. літ.). 10. Знаходити своє вираження в художніх образах, картинах і т. ін. Вплив Біблії яскраво і виразно відбивається скрізь у поезіях Шевченка (О. Кониський); В них [піснях] відбивалась сумна історія батьків (Іван Ле); В його картині чарівній Відбився край в усій красі своїй (М. Бажан). 11. Впливати на кого-, що-небудь, позначатися на комусь або чомусь. Як же побуваю в гостях, то нервове напруження одбивається часом на тому, що голова вранці не свіжа і груди щемлять, їм гірше (М. Коцюбинський); Згодовування тваринам зеленої маси люпину і конюшини добре відбивається на прирості ваги і якості тваринницької продукції (з наук.…