глухий[глухи́й]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
глухи́й -а, -е. 1》 Який нічого не чує або недочуває. || у знач. ім. глухий, -хого, ч.; глуха, -хої, ж. Той (та), що нічого не чує або недочуває. || перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. 2》 Який нечітко чується; приглушений (про звуки). || перен. Прихований. 3》 Дуже зарослий, непрохідний, дикий, нерозчищений. Глухий кут. 4》 Віддалений від культурних центрів, відсталий. 5》 Зовсім закритий, без отворів; суцільний, непроникний. || Наглухо застебнутий, закритий (про одяг). 6》 перен. Дуже пізній, глибокий (про ніч, осінь і т. ін.). 7》 перен. Пасивний, позбавлений наступальних дій (у спортивних іграх). Глухий захист (оборона). Глуха кропива — трав'яниста рослина, схожа на звичайну кропиву, але не пекуча. Глуха пора — відрізок часу, період, який характеризується застоєм, занепадом, відсутністю будь-якої діяльності. Глухий приголосний — приголосний, який вимовляється без участі голосу; прот. дзвінкий.
ГЛУХИ́Й, а́, е́. 1. Який нічого не чує або недочуває. Немає більше глухого од такого, що не хоче слухати (прислів'я); Мовчить баба та своє провадить. Глуха, видко (М. Коцюбинський); Старий був зовсім глухий і ледве рухався від важкого ревматизму (З. Тулуб); // до чого, на що. Який не чує, не сприймає чого-небудь. Черниш зараз був глухий до Сагайдиних жартів (О. Гончар); А ви, .. важкі на мисль, глухі на солов'я, – та ви ж вночі усі як захропете (Л. Костенко); // у знач. ім. глухи́й, хо́го, ч.; глуха́, хо́ї, ж. Той (та), хто нічого не чує або недочуває. Дуже всі дивувалися та говорили: “Він [Ісус Христос] добре все робить: глухим дає чути, а німим говорити!” (Біблія. Пер. І. Огієнка); Розуміється, як глуха в танцях! (приказка); О, всемогуча пісне! Твоєму чарові лише глухий як пень Не підкоряється (М. Рильський); // перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. Глухий і німий Чіпка як до вітання матінки, так і до жартів доньки (Панас Мирний); * Образно. Хто ж зарадить лихові?.. Навколо великий глухий світ, мовчазний і холодний (М. Чабанівський). 2. Який нечітко чується; неголосний, приглушений (про звуки, звичайно низькі). – Позвать Потапича! – приказала генеральша глухим голосом (Панас Мирний); Здалека, від Борислава, доносив вітер глухі окрики і співи (І. Франко); Запитав [Григорій] глухим голосом: – Семене, де ти там? (О. Довженко); Глухий і короткий постріл гримнув у степу (В. Кучер); // перен. Прихований, таємний. В мені тоді озивалась глуха ураза проти тебе (Леся Українка); Франко належав до тих, що перші пішли за словом Драгоманова, стали його учнями: з кінця 70-х pp. починаються його зносини й листування з учителем, то бурхливі, то лагідні, повні затаєної і глухої боротьби двох рівної сили індивідуальностей (М. Зеров). 3. Дуже зарослий, непрохідний, дикий. Місце було глухе та дике! Столітні дуби, височенні осокори та широковіті липи укривали його своєю тінню (Панас Мирний); За чорними хмарами диму зникло сонце, якщо тільки воно з'являлось колись в цій країні глухих лісів (В. Домонтович); У глухім поліськім гаї, Там, де місяць спать лягає, Де ховатись звір привик, Проживає дід-лісник (М. Стельмах). 4. Віддалений від центрів суспільного і культурного життя, відсталий. [Панса:] Потім заберетесь в яку глуху провінцію, а згодом, як все забудеться, і в Рим вернетесь (Леся Українка); Ввесь ранок сонце світить справа. На північ їдемо глуху (В. Стус); // Віддалений від шумних місць, малолюдний або безлюдний. З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, гармидер – і розіслався по глухому подвір'ю... (Панас Мирний); Полковник Шрам вів далі свій загін зовсім глухими дорогами, обминаючи міста і навіть великі села (В. Собко); На якійсь глухій станції у вагон увалилася ціла юрба дівчат (А. Головко). 5. Зовсім закритий, без отворів; суцільний, непроникний. Що на мову на Петрову В глухій домовині Усміхнуся, скажу йому: “Орле сизокрилий, Люблю тебе й на сім світі, Як на тім любила” (Т. Шевченко); Охайний вдовин будиночок за високим глухим парканом потопав у кущах черемхи, бузку (В. Козаченко); // Наглухо застебнутий, закритий (про одяг). Один [англійський службовець] на другого схожий цілком – Ті ж самі обличчя в зморшках тієї ж нудьги й безнадії, Однакові вкрито серця стандартним глухим сюртуком (М. Бажан). 6. перен. Дуже пізній, глибокий (про ніч, осінь і т. ін.). Як в північ самую глухую Еней лиш тілько мав дрімать, Побачив хмару золотую, Свою на хмарі гарну мать (І. Котляревський); В літній ясний день, коли сонечко весело сяє на небі, – пізнавали люди, яка пора; але вночі або в глуху осінь не вміли дати собі ради (М. Коцюбинський); Спочатку греків трохи в сон хилило, здорожились, вже й ніч була глуха (Л. Костенко); * Образно. У темну ніч, у ніч глуху до світлої ішла я волі (П. Тичина).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| глухі́й | жін., давальний |
| глуха́ | жін., кличний |
| глухі́й | жін., місцевий |
| глуха́ | жін., називний |
| глухо́ю | жін., орудний |
| глухо́ї | жін., родовий |
| глуху́ | жін., знахідний |
| глухо́му | чол., давальний |
| глухи́й | чол., кличний |
| глухі́м | чол., місцевий |
| глухо́му | чол., місцевий |
| глухи́й | чол., називний |
| глухи́м | чол., орудний |
| глухо́го | чол., родовий |
| глухо́го | чол., знахідний |
| глухи́й | чол., знахідний |
| глухо́му | сер., давальний |
| глухе́ | сер., кличний |
| глухі́м | сер., місцевий |
| глухо́му | сер., місцевий |
| глухе́ | сер., називний |
| глухи́м | сер., орудний |
| глухо́го | сер., родовий |
| глухе́ | сер., знахідний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| глухі́ | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- глухи́й прикметник Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Глухи́й, -ха́, -хе́; -хі́, -хи́х Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- глухи́й [глухий] м. (на) -хому/-х'ім, мн. -х'і Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
загнати / заганяти в (тісний (глухий)) кут
1. кого. Поставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище. Скалічили, розпотрошили. І всіх (челядників) в тісний загнали кут (І. Котляревський); Загнав Лукавого в глухий кут, припер до муру й .. так сильно по голові черкнув, що цей .. простягнувся як і довгий (Б. Лепкий); Ми аж ніяк не можемо примиритися з тим, що нас заганяють у глухий кут національного небуття (З газети); // тільки недок. Ставати перед ким-небудь складні, нерозв’язані проблеми. Загадки літопису (Величка) продовжують вабити, дратувати і заганяти в тісний кут дослідників (Наука і культура..). 2. Переважити кого-небудь у чомусь, вигідно вирізнитися (за силою впливу, тала…
Фразеологічний словник української мовизаходити / зайти в глухий кут (закуток)
Опинятися в складному, безвихідному становищі. Його стосунки з Варварою Олексіївною зайшли в глухий закуток, а Васса щодень ставала непримиренніша (Г. Епік). заходити в кут. Чим більше я розмірковувала про своє становище, тим більше заходила в кут, не знаходячи виходу (П. Колесник). 2. Припиняти свій розвиток, не мати логічного завершення. Життя зайшло в глухий кут, зупинилося, а це гірше за смерть (П. Загребельний); Аби не художній керівник, якому Віктор сподобався, стосунки між молодим режисером і трупою взагалі зайшли б у глухий кут (В. Гужва).
Фразеологічний словникзагнати / заганяти в тісний (глухий) кут
кого. Поставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище. Скалічили, розпотрошили троянці. І всіх в тісний загнали кут (І. Котляревський); Загнав Лукавого в глухий кут, припер до муру й. . так сильно по голові черкнув, що цей. . простягнувся як довгий (Б. Лепкий); Загадки літопису Величка продовжують вабити, дратувати і заганяти в тісний кут дослідників (Наука і культура..); Ми аж ніяк не можемо примиритися з тим, що нас заганяють у глухий кут національного небуття (З газети). 2. Переважити кого-небудь у чомусь, вигідно вирізнитися (за силою впливу, талантом і т.ін.). Тиміш: Нівроку собі, добрий з тебе теоретик.— Який там не є, а такого,…
Фразеологічний словникяк тетеря, зі сл. глухий
Дуже, надзвичайно, зовсім. Був один знаменитий глушман на всю Яблунівку — ну, глухий же як тетеря, ти до нього говори — мов до гори, ти йому про Тараса — а він тобі про півтораста! (Є. Гуцало).
Фразеологічний словникПриповідки
Глухий, як недочує, то вигадає
Коли хто перекручує факт, або оповідання.
Приповідки або українсько-народня філософіяДобре глухому, не каже нікому
Нікого не обмовляє.
Приповідки або українсько-народня філософіяМовчи глуха, то буде менше гріха
Як не знаєш добре справи, то і не оповідай. Не говори брехні, бо це гріх.
Приповідки або українсько-народня філософіяСкажи глухому, щоб не казав нікому
Іронічно до такого, що любить обмовляти.
Приповідки або українсько-народня філософіяЧув глухий, що казав німий, що бачив сліпий, як тікав кривий
Глум з брехуна.
Приповідки або українсько-народня філософіяГлухий, як тетеря
Про глухого, який нічого не чує.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
…е йти? — Це не від нас залежить, — чомусь відповів доктор. "Здається, він дещо поїхав мізками, — констатував для себе Немирич. — У психіатрів такі речі трапляються. А може, просто глухий і недочуває моїх питань?" Та хоч би там як, Юрко втратив усяку охоту до спілкування з доктором-шизофреніком. Невдовзі, однак, — щойно вони з колишньої вулиці св. Івана Хрестителя…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger