душа
Дані Атласу
Значення
1. Внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. Чужа душа — темний ліс (Укр.. присл.., 1955, 265); Оксані стало на душі трошки веселіше (Кв.-Осн...
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | душа | душі |
| Родовий | душі | душ |
| Давальний | душі | душам |
| Знахідний | душу | душі |
| Орудний | душею | душами |
| Місцевий | душі | душах |
| Кличний | душе / душо | душі |
Написання і вимова
- Правопис
- душа́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири душі́ Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Душа́, -ші́, -ші́, -ше́ю, -ше́! ду́ші, душ, ду́шам Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- душа́ [душа] -ш'і, зн. душу, ор. -шейу, кл. душеи, мн. душ'і, душ дв'і душ'і Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
аж душа́ боли́ть, зі сл. ї́сти
Нестерпно, дуже хочеться. (Денис:) .. Коли б швидше розговлятися… Їсти, аж душа болить (М. Кропивницький); — Може, знайдеться що-небудь перекусити? — спитав .. співун… — Бо, їй-право, аж душа болить .. З самого ранку рісочки в роті не мали (О. Сизоненко).
Фразеологічний словник української мови(аж) душа́ (се́рце) раді́є (ра́дується) у кого і без додатка
Хто-небудь дуже задоволений чимсь, відчуває радість, насолоду, втіху від чогось. — Як стрінуся з просвіченим (освіченим) чоловіком, то в мене аж душа радіє (І. Нечуй-Левицький); Надворі лютує зима-лихоманка, А в мене у хаті щебече веснянка, Аж серце радіє (Л. Глібов); Ой як вона заспіває,— село розлягає… Ой як вона засміється, душа радується (Нар. лірика).
Фразеологічний словник української мови(аж) кра́ється се́рце (душа́) чиє (чия), у кого, кому і без додатка
Хто-небудь дуже переживає, страждає. Коли їм удалося Бенедя протверезити, то так утішалася (мати), мов дитина: заскакує коло нього, і цілує, і плаче, і йойкає, так, що аж серце крається чоловікові (І. Франко); — Краю мій рідний, зневажений краю! Де ж те сподіване щастя твоє? Крається серце від болю, одчаю, Як тільки долю твою нагадає (М. Вороний); Ох, Боже, Боже… Боже милосердний, нехай іде… Від цього наше горе не буде більшим і наше серце не буде менше краятись… Нехай іде… (Т. Осьмачка); Краялося її серце, коли бачила, як танки з чорними хрестами на бортах підмінали під гусениці золотоколосу пшеницю (З журналу); Краялись душі хлоп’ятам від жалю (О. Гончар).
Фразеологічний словник української мови(аж) се́рце (душа́) тремти́ть (трепе́че, трепе́четься) чиє (чия), в кого і без додатка
Хто-небудь дуже хвилюється з приводу чого-небудь. (Орися): Я коня напуваю, а сама боюсь і глянуть на його, а серце так і тремтить… (С. Васильченко); Веселенько нам (дівчатам),— аж серце трепече (Марко Вовчок); Енея серце трепетало, Воно о сині віщувало (І. Котляревський); Перед скелею сріблиться течія .. Як тут гарно!.. Аж тремтить душа моя! (А. Кримський).
Фразеологічний словник української мовиПриповідки
Або моя душа не варт цілого книша?
Хіба ж я нічого негідний? Мені тоже належиться плата.
Приповідки або українсько-народня філософіяБідна душа без гроша
Бідному дуже прикро без грошей.
Приповідки або українсько-народня філософіяВелика душа, як є міх гроша
Добре не журитись, як є грошей доволі.
Приповідки або українсько-народня філософіяВеликі душі мають силу волі, а слабодухи гинуть в неволі
Сміливі, відважні добувають волю і долю собі та свойому народові, а боягузи гинуть рабами в неволі.
Приповідки або українсько-народня філософіяВпяв Бог душу, як у гнилу грушу
Про фізично уломного та поганого чоловіка.
Приповідки або українсько-народня філософіяВражіння, що врізались в душу, не затре ніхто
Деякі вражіння так глибоко врізуються в нашу память, що з ранної молодости аж до смерти не забуваємо їх.
Приповідки або українсько-народня філософіяВсе минеться, а на душі звинеться
І добре і лихе минеться, а душа відпокутує за гріхи або ще на цім, або на другім світі.
Приповідки або українсько-народня філософіяГуляй, душе, в тілі, поки кости цілі
Веселися та уживай світа, поки твоє здоровля служить.
Приповідки або українсько-народня філософіяДуша грішить, а тіло покутує
Гріх походить із душевних похотей, а за гріх тіло терпить кару.
Приповідки або українсько-народня філософіяМоя душа чосніку не їла, та й смердіти не буде
Я не винуватий, й відповідати не буду.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе лізь нікому з постолами в душу
Своїми примхами не рани нічиєї душі. Не докоряй нікому.
Приповідки або українсько-народня філософіяРада б душа до раю, та гріхи не пускають
Я рад би помогти, та обставини не позволяють.
Приповідки або українсько-народня філософіяТіло грішить, а душа буде покутувати
Душа перед Богом буде відвічати за гріхи тіла.
Приповідки або українсько-народня філософіяУ здоровім тілі здорова душа
Здорове та сильне тіло не любить ніжностей і тому душа не є примховата.
Приповідки або українсько-народня філософіяУ малім тілі може бути велика душа
І малий ростом чоловік може доконати дуже великих діл.
Приповідки або українсько-народня філософіяУ слабім тілі може бути здорова душа
Тіло може бути слабе, але ментально може бути чоловік дуже розвинений.
Приповідки або українсько-народня філософіяЧесть Богу і хвала, що грішна душа напхалась
Жартівлива подяка за їду.
Приповідки або українсько-народня філософіяЧигає, як чорт на грішну душу
Хоче скористати як найскорше. Вірування в народі є, що чорт хоче, щоб грішна душа скоро лишила тіло і не мала часу розкаятися, бо тоді вся його праця пішла на марно.
Приповідки або українсько-народня філософіяЩирість — це лице душі
Наше відношення до людей є світлиною нашої думки та душі.
Приповідки або українсько-народня філософіяЩось у нього на душі, як гадина у корчі
Щось його дуже гризе, бо сумний, зажурений, а нікому не скаже.
Приповідки або українсько-народня філософіяЯк піде душа по руках, то чортові дістанеться
Про женщину легкої слави, яка скоріш чи пізніш марно пропаде.
Приповідки або українсько-народня філософіяУ чужу душу не влізеш
Важко дізнатися, про що людина думає.
Приповідки або українсько-народня філософіяЧужа душа — темний ліс
Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
Джалапіту, бо з того часу, як Джалапіта працює на фармі, всі воліють для більшої безпеки й швидкості робити далекі перелети на курах, вирощуваних Джалапітою, а не на літаках. З винаходів Джалапіти найбільшого поширення в північних країнах зазнали песики, що мали здібність нагулюватися, не провалюючись і не завдаючи інших шкод, по кільцях диму, які випускав господар, коли йому не було часу повести пса надвір або, коли господар не палив, уздовж віддиху господаря; і калоші для господинь-чистюх, калоші, які самі за собою прибирали бруд, який вони наносили. "Людина усвідомила собі, що в неї є душа, тоді, коли вигадала подушку", — сказав Джалапіта. Озон – це Джалапіта. Який не встиг втілитися. Але вистачає лише подумати про Джалапіту, як він уже виймає руки й ноги з повітря.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger