за[за́]

I прийм., з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. за виражають: Просторові відношення: 1》 із знах. і оруд. в. Вказує на предмет, місце і т. ін.: а) за межі яких спрямовані дія, рух (знах. в.); б) позад, по той бік яких хто-, що-небудь знаходиться, міститься, перебуває або щось відбувається (оруд. в.). || У сполуч. зі сл. сідати (сидіти, сісти), стояти (стати) і т. ін. вказує на предмет, біля якого хто-небудь розташовується, щоб виконати певну дію, або хтось знаходиться, виконуючи що-небудь. 2》 з оруд. в. Вказує на особу, предмет і т. ін., безпосередньо за якими хто-небудь іде, щось рухається. || Уживається на означення того, в напрямку руху чого також хто-, що-небудь рухається. Часові відношення: 3》 з род. в. Вказує на час, період, коли що-небудь відбувається або відбувалося. || Вказує на особу, в період життя або діяльності якої здійснюється, відбувається що-небудь. || Вказує на предмет, явище, за наявності якого що-небудь відбувається. 4》 із знах. в. Вказує на проміжок часу, протягом якого що-небудь відбувається. 5》 із знах. в. Вказує на строк, проміжок часу, після якого що-небудь відбувається. 6》 із знах. в. Вказує на період, який відділяє якусь дію від іншої наступної, на певний час перед чим-небудь. 7》 з оруд. в. Вказує на послідовну зміну однієї дії, стану, особи, предмета, явища іншою дією, станом і т. ін. 8》 з оруд. в. Вказує на одночасність, паралельність різних дій, занять і т. ін. Причинові відношення: 9》 із знах. в. Вказує на причину, підставу якої-небудь дії або стану. 10》 з оруд. в. Вказує на об'єкт, що є перешкодою до певної дії. Обставинні (способу дії) відношення. 11》 з оруд. і знах. в. Уживається на означення способу дії. 12》 з оруд. в. Вказує на те, згідно з чим, відповідно до чого відбувається дія. Відношення мети: 13》 із знах. і оруд. в. Вказує на мету дії. Кількісні відношення: 14》 із знах. в. Вказує на перевищення якої-небудь міри, кількості чогось. 15》 із знах. в. Уживається на означення якої-небудь міри, межі. Об'єктні відношення: 16》 із знах. в. Вказує на предмет, рідко особу, які беруть, за які тримаються і т. ін. || Вказує на заняття, до якого беруться, або предмет, що його створюють, виготовляють. 17》 із знах. в. Вказує на об'єкт думки, розмови і т. ін. 18》 з оруд. в. Вказує на особу, предмет та ін., які є об'єктом спостереження, нагляду, догляду і т. ін. 19》 із знах. і оруд. в. Вказує на особу, предмет, які є об'єктом хвилювання, уболівання і т. ін. 20》 з оруд. в. Вказує на особу, твір і т. ін., згідно з положеннями яких що-небудь твердиться. 21》 з оруд. в. Вказує на особу, предмет, яких наслідують, підтримують і т. ін. 22》 з оруд. в. Вказує на особу, предмет і т. ін., по які хто-небудь відправляється. 23》 із знах. в. Вказує на предмет, в обмін на який виконується що-небудь, а також на ціну, за яку щось купується або продається. 24》 із знах. в. Вказує на особу, замість якої хто-небудь діє, виступає від її імені і т. ін. 25》 з оруд. в. Вказує на наявність або відсутність чого-небудь у когось. || Вказує на особливості, які характеризують кого-, що-небудь. 26》 із знах. і оруд. в. Вказує на: а) парубка, чоловіка, з яким одружується дівчина, жінка або з яким її одружують (знах. в.); б) чоловіка, з яким перебуває у шлюбі жінка (оруд. в.); в) особу, при якій хто-небудь живе, перебуваючи в певних родинних зв'язках (оруд. в.). 27》 із знах. в. Вказує на особу, предмет та ін., які виступають або приймаються в ролі кого-, чого-небудь, як хто-, що-небудь. 28》 із знах. в. Уживається на означення того, за що борються, що обстоюють, що є об'єктом змагання. || Уживається на означення того, на користь, в інтересах кого, чого щось відбувається; прот. проти. 29》 із знах. в. Уживається в разі порівняння і зіставлення кого-, чого-небудь. Означальні відношення: 30》 із знах. в. Вказує на час періодичного видання, число, місяць, рік – газети, журналу і т. ін. 31》 з оруд. в. Вказує на наявність підпису, номера, печатки на документі. || Вказує на наявність чиєїсь редакції певного твору, видання і т. ін. 32》 із знах. в. Вказує на рівень освіти. II присл. На підтримку, на користь кого-, чого-небудь. || у знач. ім., розм. Те, що становить позитивний фактор стосовно до чого-небудь. III част. Що [то] за — а) уживається як питальна частка; б) уживається як підсилювальна частка.