засвітити[засвіти́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
засвіти́ти I див. засвічувати I. II див. засвічувати II.
Морфологія
дієслово · 17 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| засві́тимо | майбутній, множина, 1 ос. |
| засві́тим | майбутній, множина, 1 ос. |
| засві́тите | майбутній, множина, 2 ос. |
| засві́тять | майбутній, множина, 3 ос. |
| засвічу́ | майбутній, однина, 1 ос. |
| засві́тиш | майбутній, однина, 2 ос. |
| засві́тить | майбутній, однина, 3 ос. |
| засві́чено | |
| засвіті́м | наказовий, множина, 1 ос. |
| засвіті́мо | наказовий, множина, 1 ос. |
| засвіті́ть | наказовий, множина, 2 ос. |
| засвіти́ | наказовий, однина, 2 ос. |
| засвіти́ти | інфінітив |
| засвіти́ла | минулий, жін. |
| засвіти́в | минулий, чол. |
| засвіти́ло | минулий, сер. |
| засвіти́ли | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| засві́тить | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- засвіти́ти 1 дієслово доконаного виду запалити; почати відбивати світло; з'явитися; вдарити засвіти́ти 2 дієслово доконаного виду зіпсувати фотоматеріал Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Засвіти́ти, -свічу́, -сві́тиш, -сві́тять Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
очі засвітили (заіскрили, засвітилися і т. ін. ) чиї, у кого і без додатка
Чий-небудь погляд, вигляд виражає якісь почуття (радість, задоволення і т. ін.). Трохи не застрибало хлоп’я з радощів, очі засвітили, заіскрили (Панас Мирний); Очі в Галі засвітилися якоюсь рішучістю (С. Васильченко). світити / засвітити очима (оком, білками) на кого і без додатка. 1. Пильно дивитися, поглядати на кого-небудь. Мій парубок (Яків) тільки очима світить та поза мною посувається (Марко Вовчок); — Які проворні,— дорікає він і світить оком на Охріма та Гараська (Григорій Тютюнник); — А ти хвостом не крути і за чужі спини не ховайся,— засвітив на нього оком Латочка (Григорій Тютюнник). 2. Виявляти поглядом якесь почуття (перев. гнів…
Фразеологічний словник української мовисвітити (засвітити) очима (оком, білками) на кого і без додатка
Пильно дивитися на кого-небудь. Мій парубок Яків тільки очима світить та поза мною посувається (Марко Вовчок); — Які проворні,— дорікає він і світить оком на Охріма та Гараська (Григорій Тютюнник); — А ти хвостом не крути і за чужі спини не ховайся,— засвітив на нього оком Паточка (Григорій Тютюнник). 2. Виявляти поглядом якесь почуття (перев. гніву, роздратування). Свекруха світила очима на невістку ще й тоді, як чоловік був дома; а як його у військо взяли, то докорам кінця-краю не було (Панас Мирний); Строганиха… тепло світила очима і просила гостей сідати на садовій лаві (А. М'ястківський); Сашко Коваль докірливо світить гарячими очима (Ю…
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…но припленталась до хати й тепер поралась у темряві, безпорадна, й не могла ні з чим дати ради. Вікна були в хаті повиривані геть із рямами, й вона не могла нічим їх затулити, щоб засвітити світло. Та й вогню, мабуть, при собі не мала, бо єдина запальничка, що була на господарстві, була в кишені в курця — в господаря... Як же це він забув і не віддав їй запальнички?…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: slovnyk.me: Українсько-англійський словник