здобути[здобу́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
здобу́ти див. здобувати .
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 2, с. 254
Морфологія
дієслово · 16 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| здобу́демо | майбутній, множина, 1 ос. |
| здобу́дем | майбутній, множина, 1 ос. |
| здобу́дете | майбутній, множина, 2 ос. |
| здобу́дуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| здобу́ду | майбутній, однина, 1 ос. |
| здобу́деш | майбутній, однина, 2 ос. |
| здобу́де | майбутній, однина, 3 ос. |
| здобу́то | |
| здобу́дьмо | наказовий, множина, 1 ос. |
| здобу́дьте | наказовий, множина, 2 ос. |
| здобу́дь | наказовий, однина, 2 ос. |
| здобу́ти | інфінітив |
| здобула́ | минулий, жін. |
| здобу́в | минулий, чол. |
| здобуло́ | минулий, сер. |
| здобули́ | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| здобуть | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- здобу́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- Орфоепія
- здобу́ти [здоубутие] -уду, -удеиш; мин. -уў, здобула; нак. -уд', -уд'теи Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
добувати (здобувати) / добути (здобути) кров’ю (та кістками) що
1. Досягати чого-небудь, докладаючи великих зусиль, ціною великих жертв. Потомки козачі копалися в сирій землі, понівечені.., якісь каліки, а не люди, без пам’яті про бувальщину дідів своїх, котрі добували кров’ю .. славу та волю (Панас Мирний); — Хто ж її (землю) їм наділяв, як вони своєю кров’ю та кістками її добували? — злюче увернув Пищимуха (Панас Мирний). 2. Завоювати у боротьбі. — Що діди та батьки кров’ю здобули, те нерушиме (М. Коцюбинський). здобутий кров’ю. — Ви думаєте, що буде ще колись війна? — запитала, хмурячись, Ясногорська.— Я цього не хотів би... Але наш досвід, здобутий кров’ю, варто зберегти (О. Гончар). добувати (здобув…
Фразеологічний словник української мовидобувати (здобувати) / добути (здобути) собі лаврів (лаври)
Досягати успіхів, слави, визнання. — Я буду давати концерти на фортепіані.. Добудемо собі лаврів (І. Нечуй-Левицький); При недавніх виборах… він.. здобув собі нові лаври (І. Франко).
Фразеологічний словникдобувати (здобувати) / добути (здобути) кров'ю та кістками що
Досягати чого-небудь, докладаючи великих зусиль, ціною великих жертв. Потомки козачі копалися в сирій землі, понівечені.., якісь каліки, а не люди, без пам'яті про бувальщину дідів своїх, котрі добували кров'ю.. славу та волю (Панас Мирний); — Хто ж її землю їм наділяв, як вони своєю кров'ю та кістками її добували? — злюче увернув Пищимуха (Панас Мирний). здобутий кров'ю. — Ви думаєте, що буде ще колись війна? — запитала, хмурячись, Ясногорська.— Я цього не хотів би… Але наш досвід, здобутий кров'ю, варто зберегти (О. Гончар). 2. Завоювати у боротьбі. — Що діди та батьки кров'ю здобули, те нерушиме (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словникПриповідки
Здобути, або вдома не бути
Або осягну свого, або пропаду.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛегко здобуте, легко набуте
На що не тратимо багато зусиль, те прийшло без труду.
Приповідки або українсько-народня філософіяТрої в однім дні не здобути
Великого діла в однім дні не зробиш. Троя—місто.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
…дорогі,— то двоє найменших, а тому і найроз'юшеніших пальців, дочекавшись, поки рука заснула, натомлена ґвалтом своїх надто численних нащадків, сплигнули вниз і пішли в світ, щоб здобути собі слави, а головне знайти безстороннього суддю, хто їх справедливіше розсудив би, бо їм ввижалося, як це ввижається кожному, хто робить перші кроки по землі, що вони не годні і…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger