Лексикон · A-Я · З
зухвалий[зухва́лий]
прикметник · [zʊxˈʋaɫei̯] · «1. Який не виявляє належної поваги, пошани до кого-, чого-небудь. [Хор дівчат:] Горе тому, хто зухвалий подивиться На непокриту богині красу (Л. Укр., І, 1951, 158); Надто зухва...»
Питома українська лексика
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
готовоЗначення2 картки
готовоПоходженняBorrowed from Polish zuchwały.
готовоМорфологія32 форми
готовоНаписання і вимова3 джерела
готовоСтилістиказахист питомості
готовоСинонімія30 позицій
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад6 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови
зухва́лий -а, -е. 1》 Який не виявляє належної поваги, пошани до кого-, чого-небудь. || Який виражає неповагу (про погляд, очі і т. ін.). || Дуже грубий, нахабний. 2》 Відчайдушно сміливий.
Етимологія
Borrowed from Polish zuchwały.
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| зухва́лій | жін., давальний |
| зухва́ла | жін., кличний |
| зухва́лій | жін., місцевий |
| зухва́ла | жін., називний |
| зухва́лою | жін., орудний |
| зухва́лої | жін., родовий |
| зухва́лу | жін., знахідний |
| зухва́лому | чол., давальний |
| зухва́лий | чол., кличний |
| зухва́лім | чол., місцевий |
| зухва́лому | чол., місцевий |
| зухва́лий | чол., називний |
| зухва́лим | чол., орудний |
| зухва́лого | чол., родовий |
| зухва́лого | чол., знахідний |
| зухва́лий | чол., знахідний |
| зухва́лому | сер., давальний |
| зухва́ле | сер., кличний |
| зухва́лім | сер., місцевий |
| зухва́лому | сер., місцевий |
| зухва́ле | сер., називний |
| зухва́лим | сер., орудний |
| зухва́лого | сер., родовий |
| зухва́ле | сер., знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- зухва́лий прикметник Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Зухва́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- зухва́лий [зухвалией] м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Синоніми:
з викликом іншим
НАХА́БНИЙБЕЗЧЕ́ЛЬНИЙБЕЗЦЕРЕМО́ННИЙНЕЦЕРЕМО́ННИЙБЕЗПАРДО́ННИЙРОЗПЕРЕ́ЗАНИЙНАХРА́ПИСТИЙХА́МСЬКИЙХАМОВИ́ТИЙ
безсоро́мнийгру́бийнетакто́вний
який не знає страху, не боїться небезпеки
СМІ́ЛИ́ВИЙякий не знає страху, не боїться небезпекиСМІ́ЛИЙХОРО́БРИЙВІДВА́ЖНИЙМУ́ЖНІЙБЕЗСТРА́ШНИЙНЕБОЯЗКИ́ЙНЕБОЯЗЛИ́ВИЙНЕЛЯКЛИ́ВИЙНЕПОЛОХЛИ́ВИЙБЕЗБО́ЯЗНИЙБЕЗТРЕ́ПЕТНИЙВІДЧАЙДУ́ШНИЙОРЛИ́НИЙДЕРЗНОВЕ́ННИЙДЕРЗКИ́ЙВІДЧА́ЙНИЙПИСКА́ТИЙ
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.
Літературні засвідчення
Багряний І. · Іван Багряний. Тигролови · 1906
…іч всьому тому темному своєму невідомому, — вийти просто грудьми, і чорт по ньому до всьому! Можливо, тому зрадів, коли Гриць почав збиратись до Хабаровська, — взяла охота зробити зухвалий рейд, — побавитись з долею в піжмурки. Розділ десятий РЕЙД НА ХАБАРОВСЬК На третій день свят Гриць з Григорієм вирушили до Хабаровська.
literary_fts · 4400fcb5_c0176
Джерело: literary_fts
Переклад
зухвалий↔
insolent (insulting in manner or words)impertinent, impudent, insolent, cheeky, cockypresumptuous (going beyond what is proper)audacious, bold, daringimpudent (not showing due respect)brazen (impudent, immodest, or shameless)
Джерело: dmklinger