над[на́д]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
рідко н а ді, н а до, прийм. , з оруд. і знах. в. Сполучення з над виражають: Просторові відношення: 1》 з оруд. в. Уживається для позначення предметів, осіб, вище яких відбувається дія. || Уживається для позначення предметів, осіб, до яких хто-небудь нахиляється, схиляється і т. ін. || Уживається для позначення місця, біля якого на вищому рівні щось розміщене. 2》 із знах. в. Уживається для позначення місця, куди спрямована дія. Об'єктні відношення: 3》 з оруд. в. Уживається для позначення предметів чи осіб, з якими пов'язана, на які спрямована дія. || Уживається для позначення осіб, предметів, стосовно яких виявляється якесь ставлення, почуття і т. ін. || Уживається для позначення осіб, предметів і явищ, стосовно яких хто-, що-небудь займає керівне, панівне становище, виражає зверхність і т. ін. Часові відношення: 4》 із знах. , рідко з оруд. в. Уживається для позначення часу виявлення аб…
НАД, рідко НА́ДІ, НА́ДО, прийм., із знах. і оруд. в. Просторові відношення 1. із оруд. в. Уживається при позначенні предметів, осіб, вище яких відбувається дія. Над хатою щось свистало і дзижчало (С. Васильченко); Вийся, жайворонку, вийся Над полями (М. Рильський); Над городами безшумно пролетів пугач (М. Стельмах); Кричать журавлі наді мною (В. Сосюра); В чужу землю, чужі люде [люди] Мене заховають; А своєї ся крихотка Надо мною ляже (Т. Шевченко); // Уживається при позначенні предметів, осіб, до яких хто-небудь нахиляється, схиляється і т. ін. Стурбоване чоло сивої жінки схилялось над столиком (М. Коцюбинський); Мати спить, над колискою сина схилившись (Леся Українка); // Уживається при позначенні місця, біля якого на вищому рівні що-небудь розміщене. Над річкою, в чистім полі, Могила чорніє (Т. Шевченко); Над дорогою часом попадалась вся в цвіту дика груша або кущ черемухи (М. Коцюби…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 4, с. 22
Морфологія
прийменник · 1 форма · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| над |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
брати / взяти верх (гору) над ким--чим і без додатка
Виявлятися сильнішим у своєму вияві від кого-, чого-небудь; переважати когось, щось. Утома була така сильна, що брала верх над усім: вони просто впали (М. Коцюбинський); Писав Олекса їй листи, але Надія мовчала. Видно з усього, що гординя взяла верх над її коханням (І. Цюпа); Вивчення космосу супроводжувалося найжорстокішою боротьбою науки з мракобіссям, неуцтвом і шахрайством, в якій часто брали гору хибні, містичні уявлення (З журналу); Як переконливо свідчить саме життя, ідеї добра, справедливості завжди беруть гору над злом (З газети); без додатка. Виділятися серед чого-небудь. А серед нарізних покликів молдуван співучий голос пана писар…
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…незграбний і сумний, опустивши руки і лапи на землю, що біля нього зібралися діти і почали кидати в нього пісок. "Добре було б умерти хоч на день", — подумав Джалапіта, а в нього над губою вже зробилися з піску вуса, і діти вже повзали по ньому й били його по зелених віях, що обламувалися ящірками й зникали в траві, — мокрими дзвінкими долонями. Джалапіта так…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 3 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger