національний[націона́льний]

націона́льний -а, -е. 1》 Стос. до нації, національності, пов'язаний з їхньою суспільно-політичною діяльністю. 2》 Власт. певній нації, національності; який відображає їхні характер, особливості. || у знач. ім. націон а льне, -ного, с. Те, що виражає характерні особливості якої-небудь нації. 3》 Державний, який належить даній країні або стосується її народу. Націон а льна асамбл е я — назва парламенту в деяких країнах. Націон а льна вал ю та — а) грошова одиниця країни; б) валюта, що випускається державою (центральним банком країни). Націон а льна гв а рдія — відбірні війська, підпорядковані главі держави (президенту). Націон а льна грошов а сист е ма — способи і форми випуску грошей та організації грошового обігу в країні. Націон а льний дох і д — частина сукупного продукту, яка залишається після заміщення спожитих засобів виробництва. Націон а льний парк — заповідна територія, яка відкри…

НАЦІОНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1 . Стос. до нації, національності, пов'язаний з їх суспільно-політичною діяльністю. – Тамошні духовні, бач, як міцно тримають зв'язок із народом. Священики, ченці організують гайдамацькі ватаги озброюють, підкріплюють на дусі, підводять могутні національні ричаги (Г. Хоткевич); А діди? Яка доля судилася їм у світі визиску, національного пониження багатоликого соціального гніту? (В. Стефаник). 2. Власт. певній нації, національності; який відображає їх характер, особливості. Віктор був у національному грузинському одязі, який дуже йому личив (О. Донченко); Вважалася [родина Косачів] зразком чемності та гостинності, вогнищем, до якого тягнулися всі, кому дорогі були національні традиції (М. Олійник); // у знач. ім. націона́льне, ного, с. Те, що виражає характерні особливості якої-небудь нації. 3. Державний, який належить даній країні або стосується її народу. – Здаєть…