обмін[о́бмін]

о́бмін -у, ч. 1》 Дія за знач. обмінювати і обмінюватися . Обмін валют . Безвал ю тний о бмін — міжнародний обмін товарами, послугами та іншими результатами діяльності, не опосередкований платежами в іноземній валюті. Нееквівал е нтний о бмін — обмін товарами, за якого один з учасників систематично продає свої товари іншому за цінами, що перевищують їх вартість, а купує в нього – за цінами, нижчими від вартості. О бмін д а ними спец. — а) процедура прийому та передачі даних; б) пересилання даних відповідно до встановленого протоколу. 2》 спец. Процес руху товарів як форма розподілу продуктів праці суспільства. О бмін речов и н — сукупність процесів у живих організмах, пов'язаних із засвоєнням речовин із зовнішнього середовища та їхнім перетворенням.

О́БМІН, у, ч. 1 . Дія за знач. обмі́нювати і обмі́нюватися. Рожева папуга подавала вам ваше щастя в обмін на маленьку білу монетку (Ю. Смолич); У Варшаві я проробив майже рік, – спочатку при російсько-українсько-польській репатріаційній комісії по обміну військовополоненими, а потім керуючим справами посольства (О. Довженко); Аліна, Рада й Воля вперше після Києва зосталися на самоті для обміну думками (Ю. Яновський). 2. спец. Процес руху товарів як форма розподілу продуктів праці суспільства. Формою обміну, який упорядковує волю і свідомість людей у суспільстві, є підприємництво – тобто діяльність зі створення з допомогою власності товарів для обміну на ринку (із журн.). ○ (1) В о́бмін на, у знач. прийм., з знах в. – уживається при вказівці на предмет, на який щось обмінюється. Підписано шість контрактів на постачання різних приладів, розроблених інститутом .. – в обмін на персональні к…