рішення[рі́шення]

рі́шення -я, с. 1》 розм. Дія за знач. рішати , рішити 1), 3). || Результат цієї дії. 2》 Вирок суду, постанова, розпорядження якої-небудь організації, зборів і т. ін. 3》 Продуманий намір зробити що-небудь, якось вчинити. 4》 Спосіб вирішення, зображення, подання, розв'язання чого-небудь.

РІ́ШЕННЯ, я, с. 1. розм. Дія за знач. ріша́ти, ріши́ти 1, 3. Єдина розрада, яка могла сяк-так врівноважити батькові зіпсутий і нервовий настрій, – то було рішення алгебраїчних задач (Ю. Смолич); // Результат цієї дії. Здавалося, що рішення зовсім недалеко, так і миготить у голові, а от ніяк не спіймати його... (О. Донченко); Я списав рішення [задачі] в Юрчика й нудьгував, не знаючи, до чого докласти рук (Л. Смілянський). 2. Вирок суду, постанова, розпорядження якої-небудь організації, зборів і т. ін. Поки був молодий [суддя], то завжди бувало усі рішення сам пише, а встарівся [постарів] – звалив усе на секретаря, а сам підписує й не читає (Панас Мирний); Склав я іспити два тижні тому і два тижні чекав рішення комісії (Ю. Мушкетик). 3. Продуманий намір зробити що-небудь, якось вчинити. [Ліда:] Не перебивайте, я поїду... Ось квиток... Так... Вирішила, і ніщо не змінить це рішення (О. Корн…