слово[сло́во]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
сло́во -а, с. 1》 Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об'єктивного світу. || Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. || В обчислювальній техніці – послідовність символів ("літер") для позначення виду даних, повідомлення і т. ін. Вказівн е сл о во грам. — вказівний займенник або прислівник, який накреслює в головному реченні значення, що конкретизується підрядним реченням. Г о стре сл о во — сповнений дотепу, влучний, дошкульний вислів або одне слово. Зарезерв о ване сл о во — у мовах програмування – ключове слово, що не може використовуватися як ідентифікатор. Ключов е сл о во — у мовах програмування – а) слово, яке в певних контекстах описує мовну конструкцію; б) слово або словосполучення природної мови, яке вибирається з тексту документа та використовується для його індексування. Маш и нне сл о во — у системах обробки інформ…
Етимологія
Джерело: Горох (за ЕСУМ)
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | сло́во | слова́ |
| Родовий | слова́ | слів |
| Давальний | сло́ву | слова́м |
| Знахідний | сло́во | слова́ |
| Орудний | сло́вом | слова́ми |
| Місцевий | сло́ві / сло́ву | слова́х |
| Кличний | сло́во | слова́ |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
(ані) ні слова
Нічого не розказувати нікому, не промовляти нічого. Потім зібгав мокру хусточку і загорнув її в газету. — Навіщо? Пошепки спитала Наталка. — А щоб дехто не бачив,— моргнув він і насварив пальцем.— Дивись мені, ані слова (С. Журахович); Хотілося їй (мачусі) криків болю, лайки; оправдання своїх знущань, а дівка, мов на злість,— ні слова ніколи (Г. Хоткевич). ні слова, ні півслова . Уже Хома раз виніс, удруге, а Павло сидить курить і ні слова, ні півслова (Григорій Тютюнник). ні слівця, ні півслівця. — Живе собі жінка тихо, нікому ні слівця, ні півслівця (Григорій Тютюнник). ані словечка. — Ну, добре. Ти знаєш, Сузя, мені не вільно про се говор…
Фразеологічний словник української мовигострий на язик (на слово, на слова, на мову і т.ін.)
Здатний влучно, дошкульно і т.ін. висловлюватися; дотепний. Замолоду була Мар'я красива, швидка, весела… і на язик гостра (Панас Мирний); Надто гострий він на язик, не змовчить, не стерпить неправди (К. Гордієнко); Гострий раніше на язик, Убогий став тепер потайкуватий, обережний (П. Панч); Смішне найбільше впадало в очі спостережливій і гострій на язик Каті (В. Козаченко); А була в нас дівка, бідова така, на слово гостра, і рішила вона… скупатись у тому ставу одної ночі (Легенди і перекази); Гострий на слово, з доброю реакцією, з іронічною посмішкою,.. він спочатку багатьох буквально зачарував (Б. Олійник); Іван: Гострий ти на слова, та яки…
Фразеологічний словникбити словом (словами) кого і без додатка
Неприємно вражати когось своїми репліками, зауваженнями і т.ін. Руфін: Ти боляче мене словами б'єш… гірка се правда… Та нема вже ради… запався шлях до чесного життя… мені одно лишилось — чесно вмерти (Леся Українка); Висловлюватися влучно, різко, дошкульно. Руфін: Адже в його листах, у кожнім слові, загонисту вояцьку вдачу видно: він словом бив, немов вояк мечем (Леся Українка).
Фразеологічний словникбистрий на слово
Який не задумаючись, дає метку, влучну відповідь. Антон Коза, говіркий, насмішкуватий, бистрий на слово (О. Копиленко).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…до одної родини. Балакуща риба, яка, крім балакучости й доброго серця, була ще дуже молодою, не розуміла, чому сумують батьки, коли так приємно говорити, адже яка розкіш вимовити слово, а тоді дивитися, як воно кольоровими бульбашками рухається крізь воду, одного разу навіть підсліпуватий хижак, що доживав віку на дні, на свій сором, не розгледівши, що то не чер…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger