аварія[ава́рія]

ава́рія -ї, ж. 1》 Значне пошкодження механізму, машини і т. ін. під час дії, руху. || Пошкодження, вихід із ладу, руйнування, що сталося з техногенних (виробничих, технологічних, експлуатаційних) або природних причин. 2》 перен. , розм. Невдача, несподіване порушення перебігу якоїсь справи; нещастя.

АВА́РІЯ, ї, ж. 1. Пошкодження, поломка механізму, машини, деталі і т. ін. під час роботи або руху. Корабель знаходиться на такій близькій віддалі від плавучого крижаного острова, що корабельна аварія неминуча (О. Довженко); Жваво бігали вгору й униз вагончики, перевертались на естакаді, сипалось через бункер вугілля на залізничні платформи, і – жодної аварії, жодного, хоч би маленького, перебою! (Б. Антоненко-Давидович); Ніколи не було в нього аварій, він знає всі капризи машини, він відчуває її (А. Трипільський); // Катастрофа або загибель, викликані таким пошкодженням і звичайно супроводжувані людськими жертвами. – Ну як ти? – загукав, як до глухої. – Не злякалася? Така жахлива аварія! (із журн.); В аварії вантажного літака загинули троє членів екіпажу (з газ.). 2. перен., розм. Невдача, несподіване порушення перебігу якоїсь справи; нещастя. У цій усій проклятій свистоплясці, в цій грандіозній аварії всіх і вся, в цім оголенні безглуздої порожнечі, в цій, нарешті, переоцінці всіх вартостей і самої людини вогнем і залізом – це вічне прокляте питання стало, як стовп, і стояло передо мною, доки я його не вирішив (І. Багряний); Зазнавши аварії в житейському морі, людина пливе до найближчого берега (із журн.).