бачити / побачити[ба́чити / поба́чити]

ба́чити -чу, -чиш, недок. 1》 неперех. Мати здатність сприймати зором. 2》 перех. Сприймати очима, спостерігати. || Зустрічати кого-небудь; мати особисту зустріч із кимсь. || Зазнати, пережити. Бачити наскрізь . Б а чиш (б а чите, б а чте) у знач. вставн. сл. — вживається за потреби звернути чиюсь увагу на що-небудь. 3》 Добре розуміти, усвідомлювати. || в кому , в чому кого , що . Мати, вбачати. 4》 кого , що чим . Вважати, визнавати.

БА́ЧИТИ, чу, чиш, недок. 1. Сприймати зором. А той оповідав: Чоловік, що Його звуть Ісусом, грязиво зробив, і очі помазав мені, і до мене сказав: Піди в Силоам та й умийся. Я ж пішов та й умився, і став бачити (Біблія. Пер. І. Огієнка); Він ще не встиг накласти окуляри, погано бачив, і лице його .. здавалось змішаним (М. Коцюбинський); Зараз він зовсім погано бачить, тільки тримається так, ніби нічого особливого немає (О. Копиленко). 2. кого, що. Сприймати очима, спостерігати. Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Номис); – А хіба ви, тату, бачили ракету? – смішливо подає голосок Тоня (О. Гончар); * Образно. Співай, моя пташко, гуляй на просторі, Щоб сонечко чуло, щоб бачили зорі! (Л. Глібов); // Зустрічати кого-небудь; мати особисту зустріч із кимсь. Хіба вона мало бачила людей на своєму віку? (Панас Мирний); [Груїчева:] Мені треба Любов Олександрівну бачити. Вона дома? (Леся Українка); Здалося, що Черниш уже бачив майора колись давно, і відчув тепер себе з ним невимушено й вільно (О. Гончар); // Уявляти собі що-небудь. Досі бачить Леонід, як мчать нічними полями .. палаючі, без машиністів бронепоїзди (О. Гончар); // Зазнати, пережити що-небудь. Мені здається, що ніколи воно [хлоп'я] не бачитиме волі, святої воленьки (Т. Шевченко). 3. Добре розуміти, усвідомлювати. Мати сама бачила, що одежа вже не по Василеві, та з чого вона йому нову пошиє? (Панас Мирний); Юрба ще трохи погомоніла, потопталась і, бачачи, що вже нічого не зробиш, стала поволі розходитися (Григорій Тютюнник); // в кому, в чому кого, що. Мати, вбачати. Вони бачили в своїй дочці добру помічницю (Панас Мирний). 4. кого, що чим. Вважати, визнавати. Харитон, слухаючи нарікання жінки, бачив виною їх – Андрійка (М. Коцюбинський). 5. ба́чиш (ба́чите, ба́чте), у знач. вставн. сл. Уживається при потребі звернути чиюсь увагу на що-небудь. Гірш за те їй [Юноні] не любився [Еней], Що, бачиш, в Трої народився І мамою Венеру звав (І. Котляревський); Чоловіки можуть сумувати, це в них, бачите, вищі пориви, а жінці треба тільки закохатись, і все буде гаразд! (В. Підмогильний); Піч, бачте, дає тепло і тільки, а сама зостається німа й глуха (Г. Хоткевич). Зна́ти (розумі́ти, ба́чити) толк (діал. товк) див. зна́ти; Ра́дий (рад, ра́да) [вас] ба́чити див. ра́дий; Ща́стя чу́ти (ба́чити) див. чу́ти. ◇ (1) Ба́чити ви́ди – бути досвідченим у якій-небудь справі, бувалим, зазнати багато випробувань у житті. А в бою він брав таким натиском, несподіваним, рішучим, що навіть хлопці, які бачили види, дивувались і з опаскою косилися на начальника розвідки (М. Стельмах); (2) Ба́чити вну́трішнім зо́ром що – відчувати що-небудь. Захоплюючись мріяннями, Федотов зривався з ліжка і образно демонстрував те, що бачив внутрішнім зором (з мемуарної літ.); (3) Ба́чити дале́ко – бути далекоглядним, прозорливим, мудрим і т. ін. – Велике свято нині! Дарма вороги наші надію плекали, що Києву бути в їх пазурах вічно. Нескорима сила людей руських, і Київ діждався волі!.. – Далеко бачить гетьман Хмельницький, – проказав схвально муромський намісник Алфьоров (Н. Рибак); (4) Ба́чити на́скрізь кого: а) добре знати, вміти розпізнавати чиї-небудь думки, наміри. – Ні, вона мене не проведе, наскрізь я її бачу, що воно за цяця (Панас Мирний); – А ти, Семене, не зловтішайся! Я тебе наскрізь бачу. Давно ви точите зуби на Борзня, ось тепер і радієте, що звели з ним рахунки (Ю. Бедзик); б) добре розбиратися в людях, мати досвід у стосунках з ними. – Колись я так не приглядалася до людей, – сказала вона [Катерина], ніби сама з того дивуючись. – А в час війни кожного наскрізь стала бачити... (С. Журахович); Еней научений був добре, – Розвідник справжній був Еней. Де обережний, де хоробрий, – Вмів наскрізь бачити людей (С. Воскрекасенко); (5) Ба́чити / поба́чити [бага́то (нема́ло)] сві́ту (світи́) – подорожуючи, бувати в багатьох місцях, набувати досвіду. З'їздив [Остап] з ним [паном] багато чужих сторін, бачив багато світу і .. вихвалявся тим (Панас Мирний); – От тільки не відаю, що корисніш для здоров'я – чай чи пиво?.. Порай, Максиме, ти ж у москалях був, світи бачив, чув, може... (М. Коцюбинський); Після вечері пересяде батько на призьбу, скрутить цигарку та й ще гомонять. А є про що: немало батько прожив, немало й світу бачив (А. Головко); Вони вже побували в Болгарії та Югославії .. Навіть Хома, ведучи з ними тривалі бесіди, визнавав, що хлопці бачили світи (О. Гончар); (6) Ба́чити / поба́чити сві́тло ра́мпи – бути поставленим на сцені театру (про виставу). Відома п'єса “За двома зайцями” не один раз бачила світло рампи (з газ.); Після серйозної дружної роботи автора і колективу [театру] .. вперше побачила [п'єса] світло рампи (з мемуарної літ.); Ба́чить Бог див. Бог; (7) За слізьми́ (сльоза́ми, слізонька́ми) [і (й)] сві́ту [бі́лого, Бо́жого] не ба́чити: а) нестримно, весь час плакати, ридати. Дівчатка .. почали вбиратись ..…