бирка[би́рка]

би́рка I -и, ж. , діал. 1》 Однорічна вівця; ярка. 2》 лайл. Про нікчемну, погану жінку. 3》 Овеча шкура; смушок. || Смушева шапка. II -и, ж. 1》 Паличка або дощечка, на якій робили нарізки для лічби, підрахунків у господарстві. 2》 Невеличка дощечка або металева бляшка з номером або написом, яку прив'язують до шиї тваринам, а також до різних товарів, тари і т. ін.

БИ́РКА¹, и, ж. 1. Однорічна вівця; ярка. * У порівн. Мокра, як бирка, Параска з верещанням кинула кашкета Данилові в обличчя (Іван Ле). 2. лайл. Про нікчемну, погану жінку. Вона буде мовчати, а він бігатиме по чужих, а він буде любитися з тою биркою, з тою слинявою Настею (М. Коцюбинський). 3. Овеча шкура; смушок. Серед різноманітної продукції вівчарства важливе місце займають смушки, або бирки (з наук.-техн. літ.); // Смушева шапка. А ще на козаку, бідному летязі, шапка-бирка, Зверху дірка (з народної пісні); Будь-який козак волів радніше вийти поміж люди без штанів, ніж без бодай драної бирки на голові чи в руках... (О. Ільченко); І припилила зір важка пилюка, На бирки випала, на кунтуші (А. Малишко). БИ́РКА², и, ж. 1. іст. Паличка або дощечка, на якій робили нарізки для лічби, підрахунків у господарстві. Очевидно, всі народи спочатку позначали числа зарубками на паличках, які на Русі називались бирками (з наук.-попул. літ.). 2. Невеличка дощечка або металева бляшка з номером або написом, яку прив'язують до шиї тваринам, а також пластикова або паперова етикетка, яку прикріплюють до різних товарів, тари, експонатів і т. ін. Живці кожного сорту в'яжуть в окремі пучки і прив'язують до них бирки з назвою сорту (із журн.); Усі, хто сидів у залі клубу, були з однаково поголеними головами, однаково одягнені в сіре “хебе” з розпізнавальною биркою (з газ.).