битий[би́тий]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
би́тий -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до бити 2), 3), 7). || б и то, безос. присудк. сл. 2》 Розгромлений у боях. 3》 Набитий, настріляний (про дичину). 4》 Розбитий, поколений на шматки. || Витоптаний, витолочений. 5》 Кований (про зброю). || Карбований (про гроші). 6》 Мощений, брукований. Б и тий шлях — широка уторована дорога, широкий уторований шлях і т. ін. 7》 перен. , розм. Бувалий, з великим досвідом, навчений життям. || на чому . Який знається на чомусь. || у знач. ім. б и тий, -того, ч. Бувала, досвідчена людина. 8》 Узятий противником; програний гравцем. В а ша к а рта б и та — хто-небудь зазнав цілковитої поразки у чомусь.
БИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до би́ти 2, 3, 7. Ой там криниця під перелазом – Вмиємось, серденько, обоє разом. Моя хустина шовками шита – Утремось, серденько, хоч буду бита (з народної пісні); Ларька таки знали люди. Знали й гомоніли, що він – справді дорогий чоловік, хоч часто ходить і битий, і лаяний (С. Васильченко); Наступ німецьких військ припинився, бите німецьке командування негайно погодилось укласти мир (С. Скляренко); * Образно. Гола земля, бита крилами вітру, сіріла під олив'яним небом (М. Коцюбинський); Душа, розкаянням бита, для Нього [Бога] найдорожча (І. Драч); // би́то, безос. пред. За моє, як кажуть люди, жито Та ще й мене і бито! (П. Гулак-Артемовський). 2. Набитий, настріляний (про дичину). – А се для кого? – раділа Оля, повернувши мене до купи битої птиці, яка завалила весь стіл (М. Коцюбинський); Я виїхав на плесо і, ледве посуваючи човна, почав підбирати биту дичину (Олесь Досвітній). 3. Розбитий, поколений на шматки. Одна хата .. скоса поглядала на улицю своїми битими вікнами (Панас Мирний); На згарищі валялася бита цегла (С. Чорнобривець); Хіба ти не бачиш, що може зробити сучасний культурний хижак? Купи гидоти, битого шкла... (О. Бердник); // Витоптаний, витолочений. Насіння перед протруюванням має бути ретельно відкаліброване та не мати домішок у вигляді пилу та часток битого зерна (з наук.-техн. літ.); Власне жито вітром бите, Придорожним пилом вкрите, Сохне, укляка (із журн.); * Образно. Буде бите Царями сіянеє жито! (Т. Шевченко). 4. Кований (про зброю). Неначе срібло куте, бите І семикратно перелите Огнем в горнилі, – словеса Твої, о Господи, такії (Т. Шевченко); // Карбований (про гроші). Тут тобі .. биті таляри і червінці (П. Панч). 5. Мощений, брукований. По середині [вулиці], битій каменем, гуркотали карети, .. фаетони (Панас Мирний). 6. перен., розм. Бувалий, з великим досвідом, навчений життям. Добре, що я битий уже чоловік, знаю добре тих панів (з переказу); Начальник [складу] був хоч малописьменний, але битий – умів докинути .. грамотне слівце (Ю. Збанацький); // на чому. Який знається на чомусь. Такі вчителі на англійській мові не дуже биті – де ж вони надбають знання? (із журн.); // у знач. ім. би́тий, того, ч.; би́та, тої, ж. Бувала, досвідчена людина. За битого двох небитих дають, та й то не беруть (прислів'я). ◇ Би́та голова́ див. голова́; Би́те о́ко див. о́ко¹; (1) Би́тий го́рем (ту́гою) – якому довелося багато пережити, страждати; згорьований, засмучений. Затих мій сивий [дідусь], битий тугою, Поник старою буй-головою (Т. Шевченко); Коли він пригада її заплакану – горем биту, – його серце рветься від болю на часті [шматки] (Панас Мирний); Плавець, хоч горем битий і безсильний, Не потонув, а вибрався на сушу (І. Франко); Би́тий жук (жак, соба́ка) див. жук; Би́тий ко́зир див. ко́зир; (2) Би́тий у ті́м'я: а) досвідчений, практичний, бувалий і т. ін. Штефан і ткач Сидір говорили, що Крук уже битий у тім'я, цей, мовляв, вирветься із пекла (П. Козланюк); б) розумово обмежений, нетямущий. – А Господи, чи ти недоколиханий, чи в тім'я битий? – обурюється тітка Ликерія (М. Стельмах); Гра́ти би́тим ко́зирем див. гра́ти; Ка́рта (ста́вка) би́та / поби́та див. ка́рта; (3) Не в ті́м'я (не в поти́лицю, рідко не гвіздко́м) би́тий – розумний, тямущий, кмітливий і т. ін. Так же піп не в тім'я битий: його не обдуриш... (Л. Мартович); [Лікар:] До нашої панночки не легко приступитись, та я теж не в тім'я битий, либонь, і ми в свій час книжки читали, та ще такі, про які панночкам і не снилось (Леся Українка); Хлопці наші, нівроку їм, не гвіздком у тім'я биті, а от гляди ж – немовби й діло не яке, баламутна дівка повелася з Михайликом так, наче він прийшов з мазницею по мед (О. Ільченко); – Він беручкий... Хороший чоловік, правда?.. – Авжеж... Він чоловік не в потилицю битий (Ю. Мушкетик).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| би́тій | жін., давальний |
| би́та | жін., кличний |
| би́тій | жін., місцевий |
| би́та | жін., називний |
| би́тою | жін., орудний |
| би́тої | жін., родовий |
| би́ту | жін., знахідний |
| би́тому | чол., давальний |
| би́тий | чол., кличний |
| би́тім | чол., місцевий |
| би́тому | чол., місцевий |
| би́тий | чол., називний |
| би́тим | чол., орудний |
| би́того | чол., родовий |
| би́того | чол., знахідний |
| би́тий | чол., знахідний |
| би́тому | сер., давальний |
| би́те | сер., кличний |
| би́тім | сер., місцевий |
| би́тому | сер., місцевий |
| би́те | сер., називний |
| би́тим | сер., орудний |
| би́того | сер., родовий |
| би́те | сер., знахідний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| битая | жін., кличний |
| битая | жін., називний |
| битую | жін., знахідний |
| битеє | сер., кличний |
| битеє | сер., називний |
| битеє | сер., знахідний |
| битії | множина, кличний |
| битії | множина, називний |
| битії | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- би́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Би́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
бите око у кого
Хтось досвідчений, все відразу помічає, добре орієнтується в чомусь. У нього око бите, не помилиться (З усн. мови); // Здатність швидко все помічати, оцінювати і т. ін. Катя Шубіна багато чого перебачила в цій закордонній стороні, бачила біженців, полонених, невільників, у неї виробилось бите око й вірна реакція на все (Ю. Яновський). битий (бита) собака. Бувала, з досвідом людина. Управитель пана, бита собака, послухав хлопцевої мови, подивився на нього та й промовив на Шевченкове прохання: “Не оддамо ми тебе маляру, бо нам самим таких треба” (С. Васильченко) битий горем (тугою). Який багато страждав, переживав; згорьований, засмучений. Кол…
Фразеологічний словник української мовибитий жак (жук), фам
Бувала, з великим життєвим досвідом людина, яку важко перехитрити, обманути. Шовкун — битий жак! Недаром він посивів, сидячи над бумагами паперами (Панас Мирний); Роман Васильович, хоч і битий жук, а очевидно, пішов теж на поводу в різних Леусів та Яцухненків (Ю. Збанацький).
Фразеологічний словникбитий козир
Бувала, з великим життєвим досвідом людина. Батуллі гаразд обміркував свою розмову з Молоканом. Він битий козир і на слові не промахнеться (Іван Ле).
Фразеологічний словникбитий горем (тугою і т.ін.)
Який багато страждав, пережив; згорьований, засмучений. Коли він пригада її заплакану — горем биту,— його серце рветься від болю на часті (Панас Мирний); Плавець, хоч горем битий і безсильний, Не потонув, а вибрався на сушу (І. Франко); Затих мій сивий дідусь, битий тугою, Поник старою буй-головою (Т. Шевченко).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…у голову. Спить. Туди не кинулись, а зразу до місця, де стрелив Григорій. Пусто. — Добре, добре, — бурчав дід. І пішов уперед, придивляючись до рудих краплинок на траві. — В пахву битий... Здоровий, ірод... Вони пройшли з кілометр. Дід радісно кивнув головою. — Он! Ну, слава Богу. На самім березі коло річки лежав боком велетень, красень-ізюбр. Хотів напитись води…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)