Пасивні дієприкметники

Навіщо ця тема після активних форм

У M65 ви навчилися питати: предмет сам діє чи сам змінюється? Розквітлий сад - сад сам розквітнув. Опале листя - листя саме опало. Тепер потрібне друге питання: що хтось зробив із предметом? Посаджений сад - сад хтось посадив. Прочитана книга - книгу хтось прочитав. Збудований міст - міст хтось збудував. Саме так працює пасивний дієприкметник: він називає ознаку предмета за дією, якої цей предмет зазнав.

На B1 ця тема дуже практична. У новинах, інструкціях, музейних описах, університетських оголошеннях і ділових листах ви постійно бачите такі форми: ухвалений закон, відреставрований фасад, опублікована стаття, затверджений розклад, підписаний договір, збережене оздоблення, проведене дослідження. Вони компактніші за підрядні речення і звучать природно в письмовому регістрі. Речення фасад, який відреставрували у 2024 році можна зробити щільнішим: відреставрований у 2024 році фасад.

Пасивні дієприкметники продуктивніші за активні дієприкметники теперішнього часу. Тут не треба боятися кожної форми як потенційної кальки. Але треба контролювати три речі: чи дієслово перехідне, чи правильно вибрано суфікс, і чи форма узгоджується з іменником. Якщо ви пишете прочитаний книга, помилка не в дієслові, а в узгодженні: треба прочитана книга. Якщо пишете зробений проєкт, помилка в творенні: треба зроблений проєкт. Якщо пишете приїханий гість, проблема в значенні: гість сам приїхав, над ним не виконали дію; треба гість, який приїхав.

Значення: предмет зазнає дії

Пасивний дієприкметник стоїть між дієсловом і прикметником так само, як активний, але його смисловий напрямок інший. Книга прочитана означає не те, що книга щось робила. Вона зазнала дії читання. Міст збудований означає, що над мостом виконали дію будування. Сорочка вишита означає, що хтось виконав дію вишивання над сорочкою. Предмет у таких словосполученнях не є виконавцем.

Порівняйте три пари. Розквітлий сад - активне значення: сад сам розквітнув. Посаджений сад - пасивне значення: сад хтось посадив. Зниклий документ - активне значення: документ зник, і результатом є його відсутність. Видалений документ - пасивне значення: хтось видалив документ. Зів’яла квітка - квітка сама втратила свіжість. Зірвана квітка - квітку хтось або щось зірвало. Якщо ви бачите зовнішнього виконавця, майже завжди потрібна пасивна форма.

Виконавець може бути названий прямо: лист, написаний студенткою, будинок, збудований архітектором, картина, намальована художницею, пісня, виконана хором. Такий виконавець часто стоїть в орудному відмінку. Але виконавця можна і не називати: написаний лист, збудований будинок, намальована картина, виконана пісня. Пасивний дієприкметник усе одно зберігає значення дії над предметом.

Пасивні форми особливо корисні, коли результат важливіший за автора дії. У музеї ви можете прочитати: Вишита сорочка належала родині з Полтавщини. Хто саме її вишив, може бути невідомо або неважливо. В університетському повідомленні: Затверджений розклад опубліковано на сайті. Важливо, що розклад уже має статус затвердженого. У технічному описі: Пофарбована поверхня має висохнути протягом доби. Важливий стан поверхні після дії.

Хто виконує дію?

Три суфіксальні групи

Пасивні дієприкметники творяться від основи інфінітива перехідного дієслова. Перша велика група має суфікс -н-. Найпростіше її бачити в дієсловах, де основа закінчується на -а- або -я-: прочитати -> прочитаний, написати -> написаний, посіяти -> посіяний, обрати -> обраний, запланувати -> запланований, пофарбувати -> пофарбований. У цих формах часто добре чути шлях: дію виконали над предметом, і предмет отримав нову ознаку.

Друга група має -ен-/-єн-. Тут часто з’являються чергування приголосних або зміни в основі: принести -> принесений, побачити -> побачений, загоїти -> загоєний, зробити -> зроблений, купити -> куплений, вразити -> вражений, народити -> народжений, просити -> прошений, носити -> ношений, водити -> воджений, крутити -> кручений, закрутити -> закручений. Не намагайтеся механічно додати одну літеру. Спочатку знайдіть основу, потім подивіться, чи в українській формі відбувається чергування.

Третя група має -т-: мити -> митий, бити -> битий, взути -> взутий, відкрити -> відкритий, стерти -> стертий, колоти -> колотий, зігнути -> зігнутий, одягнути -> одягнутий. У цій групі багато коротких або дуже частотних форм. Частина з них уже сприймається як прикметники: миті яблука, битий шлях, відкриті двері, колоті дрова. Це не заважає їм походити від дієслова; просто вживання стало звичним.

Є паралельні форми, і це нормально. Можна зустріти замкнений і замкнутий, зігнений і зігнутий, одягнений і одягнутий, колений і колотий. У B1 не треба перетворювати кожну паралель на драму. Потрібно знати, що такі пари існують, і перевіряти звичність форми в словнику або в доброму редакторському джерелі, якщо пишете офіційний текст. У навчальних вправах краще триматися найчастотніших і найпрозоріших форм.

Щоб не вгадувати, проходьте весь маршрут на конкретному дієслові. Візьмімо прочитати. Це перехідне дієслово: можна прочитати що? книгу, лист, повідомлення. Основа прозора, без складного чергування. Маємо прочитаний, а далі узгоджуємо: прочитана книга, прочитаний лист, прочитане повідомлення, прочитані статті. Якщо речення змінює відмінок, змінюється і форма: після прочитаної книги, з прочитаним листом, у прочитаних статтях.

Тепер візьмімо зробити. Воно теж перехідне: можна зробити роботу, завдання, ремонт. Але форма не буде зробений і не буде зробитий. Нормативно: зроблений. Тут видно чергування б -> бл, а закінчення знову залежить від іменника: зроблена робота, зроблене завдання, зроблений ремонт, зроблені вправи. Якщо треба назвати виконавця, додаємо орудний: робота, зроблена студенткою, ремонт, зроблений майстром. Якщо виконавець важливіший за результат, краще актив: студентка зробила роботу.

З відкрити маршрут інший. Форма відкритий має суфікс -т- і дуже часто поводиться як прикметник. Відкриті двері можуть означати просто стан дверей. Але в реченні двері, відкриті охоронцем о сьомій ранку, дія знову стає помітною. Ви не мусите щоразу давати філософську відповідь, це прикметник чи дієприкметник. Достатньо бачити, що слово може мати дієслівний слід і що воно має узгоджуватися з головним іменником.

Складніші дієслова краще тренувати парами. Носити -> ношений, але нести -> принесений у формі з префіксом при-. Крутити -> кручений, закрутити -> закручений, накрутити -> накручений. Побачити -> побачений, загоїти -> загоєний, замести -> заметений, пофарбувати -> пофарбований. Коли ви бачите спільний корінь і різні префікси, не забувайте, що префікс часто змінює вид і результат: фарбувати - процес, пофарбувати - завершена дія, пофарбований стіл - стіл після завершеної дії.

Утворіть нормативну форму

Чергування: не прикраса, а частина форми

Чергування приголосних у пасивних дієприкметниках часто повторює знайомі вам зміни з дієслівної системи. Носити дає ношений, бо с переходить у ш. Просити дає прошений. Водити дає воджений, бо д переходить у дж. Народити дає народжений. Крутити дає кручений, бо т переходить у ч. Вразити дає вражений, бо з переходить у ж. Зробити дає зроблений, бо б розширюється до бл перед суфіксом.

Ці зміни треба вивчати не як список винятків, а як сигнал, що форма справді українська. Якщо ви бачите носений одяг, щось не так: очікується ношений одяг. Якщо бачите закрутений гвинт, виправляйте на закручений гвинт. Якщо бачите зробений проєкт, виправляйте на зроблений проєкт. Такі помилки легко виникають, коли автор знає суфікс, але не перевіряє основу.

Зверніть увагу на різницю між формою і значенням. Вражений слухач може бути пасивним за походженням: щось вразило слухача. Але в живій мові це слово часто поводиться як прикметник емоційного стану. Народжена дитина теж пасивна за формою, але в конкретному тексті головне не суфікс, а зміст. На B1 достатньо вміти пояснити: яка дія стоїть за формою, хто або що могло її виконати, і чи узгоджується форма з іменником.

Після чергування завжди перевіряйте закінчення. Ношений одяг, але ношена куртка, ношене пальто, ношені речі. Зроблений проєкт, але зроблена робота, зроблене завдання, зроблені вправи. Суфікс і чергування відповідають за творення, а закінчення відповідає за зв’язок із іменником. Якщо одна частина правильна, а друга ні, речення все одно звучить неписьменно.

Є корисний спосіб тренування: робіть не одну форму, а цілу міні-сім’ю. Підписати: підписаний документ, підписана заява, підписане повідомлення, підписані договори. Підготувати: підготовлений каталог, підготовлена презентація, підготовлене завдання, підготовлені матеріали. Зберегти: збережений файл, збережена копія, збережене повідомлення, збережені документи. Так ви одразу тренуєте і творення, і узгодження.

Якщо помилка повторюється, назвіть її тип. Зробений - це помилка чергування. Носений - помилка чергування. Прочитаний книга - помилка узгодження. Книгу прочитана - змішування дієприкметника з конструкцією на -но/-то. Приїханий гість - помилка значення, бо немає дії над гостем. Така класифікація допомагає швидко виправляти себе: для кожного типу помилки потрібна інша дія.

У сильному письмі пасивний дієприкметник не висить без опори. Він відповідає на реальне питання. Який документ? - підписаний директором. Яка сорочка? - вишита червоними нитками. Яке повідомлення? - збережене в архіві. Які двері? - відкриті після сигналу тривоги. Якщо після форми не можна поставити змістовне питання до іменника, можливо, ви просто ускладнюєте речення.

Дієслово і дієприкметник

Узгодження в роді, числі й відмінку

Пасивний дієприкметник відмінюється як прикметник. Це означає, що форма залежить не від дієслова, а від іменника. Прочитана книга має жіночий рід, бо книга жіночого роду. Прочитаний лист має чоловічий рід. Прочитане повідомлення має середній рід. Прочитані статті мають множину. Якщо змінюється відмінок іменника, змінюється й дієприкметник: немає прочитаної книги, пишу про прочитану книгу, задоволений прочитаною книгою.

Порівняйте з формами на -но/-то з M30. Книга прочитана - тут прочитана узгоджується з підметом книга. Книгу прочитано - тут прочитано не узгоджується, а книгу стоїть у знахідному відмінку. Обидва речення можуть описувати результат, але граматика різна. У першому реченні є підмет і прикметникова форма. У другому - безособова конструкція, де виконавець або неважливий, або не названий.

У письмі найчастіше помиляються там, де між дієприкметником і іменником стоять інші слова. Збережені в архіві документи - форма збережені узгоджується з документи, а не з архіві. Написана студенткою за одну ніч робота - форма написана узгоджується з робота, а не зі студенткою. Пофарбовані в жовтий колір стіни - форма пофарбовані узгоджується зі стіни. Тому після творення форми завжди знайдіть головний іменник.

Залежні слова після дієприкметника готують вас до M67. Лист, написаний студенткою, фасад, відреставрований торік, сорочка, вишита червоними нитками, міст, збудований над Дніпром - це вже дієприкметникові звороти. У цьому модулі головне не пунктуація, а значення й форма. Але корисно бачити, що дієприкметник може мати поруч виконавця, час, місце, спосіб або матеріал.

Потренуймо один іменник у всій системі. Заява: підписана заява, підписаної заяви, підписаній заяві, підписану заяву, підписаною заявою, у підписаній заяві. Тепер договір: підписаний договір, підписаного договору, підписаному договору, підписаний договір, підписаним договором, у підписаному договорі. Тепер множина: підписані договори, підписаних договорів, підписаним договорам, підписані договори, підписаними договорами, у підписаних договорах. Це не нова таблиця, а прикметникове відмінювання, застосоване до дієслівної форми.

У реченні з прийменником форма часто змінюється автоматично. Після підписаної заяви - родовий. З підписаною заявою - орудний. У підписаній заяві - місцевий. Про підписану заяву - знахідний. Якщо ви говорите про кілька заяв: після підписаних заяв, з підписаними заявами, у підписаних заявах, про підписані заяви. Добрий спосіб самоперевірки - прибрати залежні слова й залишити пару: підписана заява. Потім повернути прийменник і поставити потрібний відмінок.

Ще одна поширена помилка - узгоджувати форму з виконавцем, а не з предметом. У фразі лист, написаний студенткою, форма написаний узгоджується з лист, а не зі студенткою. У фразі робота, написана студентом, форма написана узгоджується з робота, а не зі студентом. У фразі матеріали, підготовлені командою, форма підготовлені узгоджується з матеріали, а не з командою. Виконавець пояснює дію, але не керує закінченням дієприкметника.

Суфіксальна група

Дієприкметник чи прикметник

Багато пасивних дієприкметників із часом стають звичайними прикметниками. Варена картопля, печене яблуко, солений огірок, мелена кава, битий шлях, відкриті двері можуть сприйматися як назви стану або типу предмета, а не як жива дія з конкретним виконавцем. Це нормально. Мова часто бере дієслівну форму і робить її лексичною ознакою.

Тест простий: чи можна природно додати виконавця або залежні слова дії? Зварена мамою картопля звучить нормально: дія конкретна, є виконавець. Варена мамою картопля можлива, але часто слабше показує результат і більше схожа на назву способу приготування. Пофарбована майстром лавка звучить як дієприкметник. Фарбована лавка може звучати як прикметниковий опис: лавка не дерев’яна натуральна, а фарбована. Мелена на старому млині кава знову повертає дієслівність, бо додає спосіб і місце дії.

Не треба кожного разу остаточно вирішувати, “це вже прикметник чи ще дієприкметник”. Для B1 важливіше вміти читати контекст. Якщо форма має залежні слова дії, виконавця, час або результат, ставтеся до неї як до дієприкметника: вишита бабусею сорочка, підписаний учора документ, збережене в музеї оздоблення. Якщо форма називає звичайний тип предмета, вона може поводитися як прикметник: варена картопля, печене яблуко, солоні огірки.

Є ще одна межа: пасивний дієприкметник має походити від дії, яку можна виконати над предметом. Збудований міст, написаний лист, відкриті двері - так. Приїханий гість, спаний студент, працюваний студент у значенні “той, хто працював” - ні або потребують іншого пояснення. Для дій, які виконує сам предмет або людина, використовуйте активне речення: гість приїхав, студент спав, студент працював. Не створюйте пасив там, де немає дії над об’єктом.

Виправте форму

Міні-текст: музейний опис

Прочитайте короткий опис. У залі Маріїнського палацу відвідувачі розглядають відреставрований фасад на старій світлині, збережене оздоблення стелі, вишиту червоними нитками сорочку й написаний у XIX столітті портрет. На столі лежить каталог, підготовлений кураторкою, а поруч стоїть пофарбована в темно-зелений колір шафа. Екскурсовод пояснює, що частину меблів було перевезено з іншого приміщення, а кілька речей відновлено за архівними кресленнями.

У цьому тексті пасивні дієприкметники допомагають не повторювати який, що, яку в кожному реченні. Відреставрований фасад означає фасад, який хтось відреставрував. Збережене оздоблення - оздоблення, яке зберегли або яке збереглося в результаті певних дій; у музейному описі важливий результат. Вишита сорочка - сорочка, яку хтось вишив. Написаний портрет - портрет, який хтось написав. Підготовлений каталог - каталог, який підготувала кураторка. Пофарбована шафа - шафа, яку пофарбували.

Той самий текст можна розгорнути: фасад, який відреставрували, оздоблення, яке зберегли, сорочка, яку вишили червоними нитками, портрет, який написали у XIX столітті. Розгорнута версія прозоріша, але довша. Дієприкметникова версія щільніша й природна для музейного, науково-популярного та офіційного стилю. Саме тому пасивні дієприкметники варто знати: вони не прикрашають текст, а керують фокусом.

Тепер подивіться на узгодження. Відреставрований фасад - чоловічий рід. Збережене оздоблення - середній рід. Вишита сорочка - жіночий рід. Підготовлений каталог - чоловічий рід. Пофарбована шафа - жіночий рід. Якщо зробити множину, треба змінити форму: відреставровані фасади, збережені елементи оздоблення, вишиті сорочки, підготовлені каталоги, пофарбовані шафи. Узгодження не є дрібницею; воно показує, чи ви бачите головний іменник.

У власному описі виберіть один предмет: кімнату, будинок, сорочку, книжку, документ або міську площу. Напишіть шість речень із пасивними дієприкметниками: пофарбований, збудований, відкритий, підписаний, підготовлений, збережений, вишитий, намальований, відремонтований. Потім підкресліть головні іменники й перевірте рід, число та відмінок. Якщо можете назвати виконавця, додайте його в орудному: лист, підписаний директоркою, стіна, пофарбована майстром.

Можна зробити ще одну вправу без письма. Назвіть предмет і швидко доберіть три ознаки після дії. Кімната: прибрана кімната, пофарбована кімната, відремонтована кімната. Книжка: прочитана книжка, підписана книжка, подарована книжка. Документи: підготовлені документи, підписані документи, збережені документи. Потім спробуйте додати виконавця: кімната, прибрана волонтерами, книжка, підписана авторкою, документи, підготовлені секретарем. Якщо речення стає занадто довгим, це знак для M67: треба буде подумати про межі звороту й коми.

У музейних, технічних і навчальних текстах пасивні дієприкметники часто групуються. Наприклад: відреставрована зала, пофарбовані двері, збережені фрагменти розпису, відновлені меблі, підготовлений каталог. Такий ряд працює, якщо всі форми узгоджені й належать до одного стилю. Якщо вставити туди активну кальку на кшталт працюючий майстер або неправильну форму зробений макет, ряд одразу ламається. Тому редагування списків - добра перевірка на автоматизм.

Зв’язок із формами на -но/-то

M30 уже дав вам конструкції книгу прочитано, завдання виконано, міст збудовано, лист надіслано. Тепер видно, звідки вони близькі до дієприкметників: прочитаний -> прочитано, виконаний -> виконано, збудований -> збудовано, надісланий -> надіслано. Але це не одна й та сама форма в реченні. Прочитана книга лежить на столі має прикметникове узгодження. Книгу прочитано має безособове присудкове значення і не змінюється за родом чи числом.

Порівняйте фокус. Студент прочитав книгу - активне речення, у центрі виконавець. Книга прочитана студентом - у центрі книга та її стан, виконавець названий в орудному. Книгу прочитано - у центрі факт виконаної дії, виконавець не названий. У природній українській актив часто звучить найживіше, форма на -но/-то добре працює для звіту або результату, а пасивний дієприкметник потрібен, коли ознака прикріплена до іменника.

Офіційний стиль любить результат: Закон ухвалено, договір підписано, матеріали підготовлено. Описовий стиль любить ознаку: ухвалений закон, підписаний договір, підготовлені матеріали. Розмовний стиль часто повертає виконавця: депутати ухвалили закон, сторони підписали договір, команда підготувала матеріали. Уміння переходити між цими трьома способами робить текст гнучким.

Не перетворюйте все на пасив. Українська часто звучить краще активно, особливо коли виконавець важливий. Команда підготувала звіт природніше за звіт був підготовлений командою, якщо ви просто повідомляєте, хто що зробив. Але підготовлений командою звіт природний, коли звіт уже став темою речення: Підготовлений командою звіт обговорять завтра. Пасивний дієприкметник корисний тоді, коли він справді економить текст або зміщує фокус на предмет.

У діловому листі різниця між трьома варіантами може бути дуже відчутною. Ми підготували матеріали звучить відповідально й прямо: автори повідомляють, що зробили роботу. Матеріали підготовлено звучить як офіційний звіт про результат. Підготовлені матеріали додаємо до листа робить матеріали темою наступної дії. Жоден варіант не є автоматично кращим. Вибір залежить від того, що має бути в центрі: виконавець, факт виконання чи сам предмет після дії.

У науково-популярному тексті пасивний дієприкметник часто допомагає уникнути перевантаження підрядними реченнями. Порівняйте: Експонат, який знайшли під час розкопок, який відреставрували в майстерні, який описали в каталозі, показали на виставці. Речення важке. Краще: Знайдений під час розкопок і відреставрований у майстерні експонат описали в каталозі й показали на виставці. Але якщо таких залежних слів стає багато, потрібна пунктуація й уважність до меж звороту. Це вже наступний крок.

У розмові пасивні дієприкметники теж можливі, але зазвичай короткі: двері відкриті, кава змелена, картопля зварена, звіт готовий, лист підписаний. Довгі форми з багатьма залежними словами звучать книжніше: лист, підписаний директоркою після ранкової наради. Це не помилка, просто інший регістр. На B1 важливо не тільки утворити форму, а й відчути, чи вона відповідає ситуації.

Дванадцять контрольних пар

Перед підсумком корисно пройти дванадцять пар, у яких видно різні типи рішень. 1. Прочитати -> прочитаний: проста модель із -н-, але узгодження все одно змінюється: прочитана стаття, прочитане повідомлення, прочитані сторінки. 2. Написати -> написаний: форма проста, але з виконавцем краще ставити орудний: лист, написаний студентом, не написаний студент лист. 3. Пофарбувати -> пофарбований: довга форма природна в описі ремонту: пофарбована майстром стіна.

4. Зробити -> зроблений: головна небезпека - забути бл. Кажемо зроблений макет, зроблена робота, зроблене завдання. 5. Купити -> куплений: так само з’являється пл: куплений квиток, куплена книжка, куплені продукти. 6. Носити -> ношений: форма може бути прикметниковою, але чергування обов’язкове: ношений одяг, не носений одяг. 7. Закрутити -> закручений: т переходить у ч, тому закручений гвинт, закручена кришка, закручені дроти.

5. Відкрити -> відкритий: форма на -т- дуже частотна. Відкриті двері можуть бути просто станом, а двері, відкриті охоронцем, уже явно мають дію. 9. Мити -> митий: миті яблука, мита підлога, мите вікно. Не плутайте з мийний, бо мийний засіб - це засіб для миття, а митий посуд - посуд після миття. 10. Колоти -> колотий: колоті дрова - усталена форма, а колені дрова в такому значенні звучить ненормативно.

6. Загоїти -> загоєний: після ї маємо є: загоєна рана, загоєне місце, загоєні подряпини. 12. Замести -> заметений: у словосполученні заметена доріжка легко побачити результат дії. Але якщо йдеться про сніг, можливий інший зміст: доріжка, заметена снігом. Тут снігом не людина-виконавець, а причина або сила, що виконала дію. Для граматики все одно важливо, що доріжка зазнала дії.

Ці пари показують, що пасивні дієприкметники не зводяться до одного суфікса. Іноді найважливіше вибрати -н-, іноді - побачити чергування, іноді - не переплутати прикметник і форму на -но/-то, іноді - не створити пасив від неперехідного дієслова. Якщо ви можете назвати тип рішення, ви вже не просто запам’ятали список. Ви керуєте формою в реченні.

Для самостійної перевірки візьміть будь-які п’ять дієслів із цього модуля й зробіть маленьку таблицю. У першій колонці напишіть інфінітив, у другій - пасивний дієприкметник чоловічого роду, у третій - словосполучення з іменником жіночого роду, у четвертій - форму на -но/-то, якщо вона природна. Наприклад: підписати - підписаний - підписана заява - заяву підписано. Така таблиця швидко показує, де саме слабке місце: у суфіксі, у чергуванні, в узгодженні чи в переході до безособової конструкції. Якщо можете ще й пояснити, чому активне речення іноді краще за пасивне, тема справді працює в мовленні, а не тільки в таблиці. Додайте до кожного рядка короткий контекст: діловий лист, музейний опис, розмова, наукова стаття або домашній звіт. Так ви перевірите не лише форму, а й доречність регістру для реального українського тексту в кожній ситуації.

📋 Підсумок і перехід до зворотів

Пасивний дієприкметник називає ознаку предмета за дією, яку виконали над ним. Він відповідає на питання який? яка? яке? які?, але всередині має дієслівну історію: прочитаний від прочитати, написаний від написати, збудований від збудувати, вишитий від вишити, зроблений від зробити, принесений від принести. На відміну від активних теперішніх форм, пасивні дієприкметники дуже потрібні в сучасному письмі.

Три суфіксальні групи треба знати не як мертву таблицю, а як маршрут. -н- часто працює з основами на -а-/-я-: прочитаний, написаний, посіяний. -ен-/-єн- часто приносить чергування: побачений, загоєний, зроблений, ношений, воджений, закручений. -т- дає короткі й усталені форми: митий, битий, відкритий, стертий, колотий, зігнутий. Паралельні форми існують, тому в сумнівних випадках варто перевіряти словник.

Остання перевірка перед M67 така. 1. Чи є дія над предметом? Так: можна сказати хтось прочитав книгу. 2. Чи правильно утворено форму? Прочитаний, не прочитенний; зроблений, не зробений; ношений, не носений. 3. Чи є узгодження? Прочитана книга, прочитаний лист, прочитане повідомлення, прочитані статті. 4. Чи не краще активне речення? Якщо виконавець важливий, часто пишіть прямо: кураторка підготувала каталог.

У наступному модулі M67 ви побачите, що дієприкметник може мати залежні слова і створювати цілий зворот: лист, написаний студенткою за одну ніч, фасад, відреставрований після пожежі, сорочка, вишита червоними нитками. Там головним стане питання пунктуації й меж звороту. Для цього треба впевнено відрізняти активну й пасивну форму, вибирати правильний суфікс і тримати узгодження. Саме це була робота M66.

Хто виконує дію?

(див. розділ, §Значення: предмет зазнає дії)

Утворіть нормативну форму

(див. розділ, §Три суфіксальні групи)

Дієслово і дієприкметник

(див. розділ, §Чергування: не прикраса, а частина форми)

Суфіксальна група

(див. розділ, §Узгодження в роді, числі й відмінку)

Виправте форму

(див. розділ, §Дієприкметник чи прикметник)

Нормативний вибір

Музейний опис

Перепишіть без пасиву

Функція форми

Підсумкова редактура