бити[би́ти]

би́ти б'ю, б'єш; наказ. сп. бий; недок. 1》 неперех., з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому-небудь, об щось. || Хлюпатися, плескати. Бити в долоні. 2》 перех., кого. Завдавати ударів кому-небудь. || кого, по кому – чому, перен. Спрямовувати які-небудь дії, заходи проти когось, піддавати гострій критиці, викривати кого-, що-небудь. || чим, перен. Завдавати страждання кому-небудь. 3》 перех. Завдавати поразки кому-небудь, перемагати ворога в бою, на війні. 4》 перех. Позбавляти життя, убивати кого-небудь. || Полюючи, забивати дичину. 5》 неперех. Ударами по чому-небудь створювати звуки. || у що. Грати на деяких ударних музичних інструментах. || Ритмічними ударами, дзвоном позначати час (про годинник). || безос. || Бемкати, звучати (про дзвін). || Видавати характерні уривчасті звуки (про деяких птахів). Бити на сполох. 6》 неперех. Стріляти. 7》 перех. Розбивати, розколювати на шматки. || Топтати, толочити. Бити колодязь — розбиваючи тверду породу, вирубувати отвір для колодязя. 8》 у сполуч. з ім., перех. Певним способом виготовляти чи обробляти що-небудь. Бити олію — вичавлювати, добувати олію з насіння. 9》 неперех. З силою вириватися назовні (про рідину, повітря і т. ін.); витікати сильним струменем. Бити джерелом. 10》 неперех. З особливою силою діяти на чуття людини, проникати, доноситися куди-небудь (про запах, світло і т. ін.). || перев. безос., від кого – чого, перен. Яскраво виражатися зовнішніми ознаками (про риси характеру, властивості і т. ін.); випромінюватися (у 2 знач.). Бити в очі — а) яскраво світити; засліплювати (про сильне, різке світло); б) бути дуже помітним; впадати в око. 11》 кого, перех. Трясти, трусити (про сильне діяння хвороби і т. ін.). || безос. 12》 неперех., розм. Сіпатися, пульсувати. 13》 на кого – що, неперех., перен., розм. Розраховувати на кого-, що-небудь; мати на увазі щось. 14》 перех. Виводити з гри, забирати фігуру або карту противника. Бий його лиха година! — а) вигук, яким виражають здивування або захоплення чим-небудь; б) уживається як лайка. Бити поклони — низько, до землі вклонятися. Бити чолом — а) низько вклонятися кому-небудь, шанобливо вітати когось; б) уклінно просити кого-небудь про щось. 15》 Витанцьовувати.

БИ́ТИ, б'ю, б'єш; наказ. сп. бий; недок. 1. з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому-небудь, об щось. Почув я в сінях важке ступання, якби дві довбні по підлозі били (Б. Лепкий); Тимофій бере долото, злегка сокирою б'є по ньому – робить зарубки (М. Стельмах); Десь кінь ірже, об землю б'є копитом (Василь Шевчук); * Образно. Серце, тріпаючись, як пташка під сіткою, .. б'є й дзвонить у глуху дошку вашої груднини (Панас Мирний); // Хлюпатися, плескати. Глухо бив морський прибій у берег (М. Трублаїні); Хвилі легенько накочувалися на камінь – не били у нього, а наче огортали м'яким теплом (із журн.). 2. кого. Завдавати ударів кому-небудь. Хоча лежачого й не б'ють, То й полежать не дають Ледачому (Т. Шевченко); – Я був сирота... мене не любили, мене били, надо мною знущалися... (М. Коцюбинський); Батько здійма з себе ремінь, кладе Федька на стілець і починає бити (В. Винниченко); // кого, що, по кому – чому, перен. Спрямовувати які-небудь дії, заходи проти когось, піддавати гострій критиці, викривати кого-, що-небудь. – Починайте бити ледарів і тих, хто їх покриває (О. Корнійчук); Шевченко має рацію, – сказав Гулак. – Найбільше зло – кріпаччина, і бити треба в неї (Василь Шевчук); // чим, перен. Завдавати страждання кому-небудь. – Побила б тебе лиха година, як ти мене б'єш на старість отими словами! (М. Коцюбинський); // чим і без дод., перен. Карати кого-небудь. Я бив вас посухою та зеленячкою [борошнистою росою], сарана жерла безліч ваших садків й виноградників ваших, та ви не вернулись до Мене, – говорить Господь (Біблія. Пер. І. Огієнка); Він [Іван Іванович] мусить бити всякого, хто так чи інакше піде проти самокритики (М. Хвильовий). 3. кого, що. Завдавати поразки кому-небудь, перемагати ворога в бою, на війні. Щоб цього [поневолення] не сталося, треба організовано бити ворогів і сміливо боронити рідну землю (з переказу); – Читав я книжку по історії, все в ній сказано, як ще наші предки, запорозькі козаки, били німецьких рейтарів (П. Панч). 4. кого, що. Позбавляти життя, убивати кого-небудь. Троянці, як чорти, озлились, Рутульців били наповал (І. Котляревський); – Коли забить, то бийте, а ні, то пускайте (Марко Вовчок); // Полюючи, забивати дичину. Він левів полює, левіафанів ловить, б'є пташок (Леся Українка); Більше всього промишляв [Денис] полюванням. Літом бив качок, зимою зайців (Григорій Тютюнник). 5. Ударами по чому-небудь створювати звуки. Гай примарний. Вечір. Літо. Спить у вербах вітровій. Десь далеко б'ють копита (В. Сосюра); Б'є дятел. Старанно, і довго, й нудно б'є (Л. Дмитерко); // у що. Грати на деяких ударних музичних інструментах. Музики грають, у бубон б'ють (Марко Вовчок); На кожну главу Євангелія в церкві на Великдень один раз б'ють у дзвінець (з газ.); // Ритмічними ударами, дзвоном позначати час (про годинник). На міській башті за перевалом тривожно дзвенить мідь. То б'є годинник (М. Хвильовий); Годинник б'є в кутку (М. Бажан); // безос. – Це скільки б'є? – запитав Саїд Алі у доглядачки (Іван Ле); // Бемкати, звучати (про дзвін). Бий, дзвоне, бий, Хмару розбий, Нехай хмара На татари, А сонечко на христьяне [християни], Бий, дзвоне, бий! (Т. Шевченко); // Видавати характерні уривчасті звуки (про деяких птахів). Ніч була темна й задушлива, в хлібах дзвінко били перепели (П. Панч). 6. Стріляти. У дзвони дзвонять, в гармати б'ють (Сл. Гр.); Десь за лісом б'є зенітка (П. Тичина); Він бив наводкою прямою (В. Сосюра); Повсталі побігли, їм услід люто били гармати (з публіц. літ.). 7. що. Розбивати, розколювати на шматки. П'є [Тимоха], гуляє.., пляшки, вікна б'є (Г. Квітка-Основ'яненко); Шибки б'є [бешкетник], двері ламає (Ю. Яновський); Сухо кайло б'є блискучий антрацит (В. Сосюра); На Дону хтось б'є ломом лід, мабуть, вирубує ополонку для худоби (Григорій Тютюнник); // Топтати, толочити. Вона [Соломія] рвала його [очерет], ламала, крутила і била ногами (М. Коцюбинський). 8. у сполуч. з ім., що. Певним способом виготовляти або обробляти що-небудь. Бити масло. 9. З силою вириватися назовні (про рідину, повітря і т. ін.); витікати сильним струменем. З-під коріння липи било джерело погожої води і відтак .. впливало до потока (І. Франко); У всі щілини й дірки [котлів] з шумом і свистом б'є пара (В. Еллан-Блакитний); Коли він прибіг, захеканий, до свердловини, побачив, що з товстої труби могутнім чорним струмом б'є нафта (І. Цюпа); Газовий фонтан заввишки понад 100 метрів бив протягом двох місяців (з газ.); // перен. Там ще сотні рентгенів б'ють напряму (В. Яворівський); * Образно. Страх і досі бив йому з очей (П. Панч). 10. З особливою силою діяти на органи чуття людини, проникати, доноситися куди-небудь (про запах, світло і т. ін.). У вікна било полудневе проміння (М. Коцюбинський); Стебло зелене, як рута, пахне квіттям і розчиною, а така від нього гарячка б'є, аж у носі крутить (Б. Лепкий); Вогонь бив мені в обличчя. Я не міг затулити очей (Ю. Яновський); // перев. безос., від кого – чого, перен. Яскраво виражатися зовнішніми ознаками (про риси характеру, властивості і т.…