Skip to contentПерейти до вмісту
До АтласуАтлас слів (Лексикон)
Лексикон · термін

брати / взяти[бра́ти / взя́ти]

дієслово · «to take»
✓ Питома українська лексикаCEFR A2Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

готовоЗначення3 картки
готовоПоходження[брати на мудрішки] «кепкувати» МСБГ, \мудрд\ «мистецтво, винахідливість» Ж,
готовоНаписання і вимова2 джерела
готовоСтилістиказахист питомості
готовоСинонімія48 позицій
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
готовоФразеологія4 вирази
готовоПриповідки28 приповідок
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
очікуєЗасвідченняочікує корпус
готовоКурс2 модулі
готовоПереклад6 англ.
готовоWikimediaWikipedia
очікуєЗовнішніочікує добірку

Значення

ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови

бра́ти беру, береш, недок. 1》 перех. Схоплювати, охоплювати руками або яким-небудь знаряддям. У рот не брати чого — не їсти або не пити чого-небудь. 2》 перех. Набирати певну кількість чого-небудь. 3》 перех. Черпати, набирати (воду або іншу рідину). 4》 перех. Збирати (гриби, ягоди і т. ін.). 5》 перех. Вибирати, рвати, виривати (коноплі, льон і т. ін.). 6》 перех. Здобувати, діставати. || Купувати. || Наступаючи, захоплювати, займати населений пункт, територію і т. ін. 7》 перех. Одержувати в користування. 8》 перех. Стягувати з кого-небудь, одержувати (податки, платню за роботу і т. ін.). 9》 перех. Позичати в когось. 10》 перех., перев. за що. Сприймати певним чином. 11》 перех. Вести, везти, нести з собою, забирати з собою, до себе. 12》 перех. Наймати на роботу. 13》 перех. Арештовувати, затримувати кого-небудь. 14》 перех., заст. Женитися на комусь (із кимось). Брати рушники заст. — свататися. Брати шлюб із ким , заст. — одружуватися. 15》 перех. і без додатка, діал. Приймати дитину під час пологів. 16》 неперех., тільки 3 ос., розм. Їсти наживку на гачку; ловитися на вудку (про рибу). 17》 неперех. і перех. Виконувати певну дію, роботу (про машину, знаряддя і т. ін.). 18》 перех. Додати важку ділянку шляху, перешкоду і т. ін. 19》 неперех., розм. Змінювати напрям руху, відхилятися від попереднього напряму; повертати. 20》 перех. Забирати, віднімати час, сили і т. ін. 21》 перех. Опановувати, охоплювати кого-небудь (про почуття, фізичний стан і т. ін.). Дрімота бере — хочеться спати. 22》 неперех. Уживається при дієсловах у значенні початку виконання дії або, частіше, як спонукальне слово при наказовому способі. Брати акорди. Брати відпустку. Брати приклад. Брати верх (гору) над ким — чим — здобувати перевагу в чомусь; перемагати. Брати в роботу кого — розправлятися з ким-небудь; лаяти, сварити когось за якусь провину. Брати до уваги що — зважати на що-небудь, ураховувати щось. Брати зобов'язання — зобов'язуватися що-небудь робити, виконувати; переймати на себе певний обов'язок. Брати своє — а) виявляти свою перемогу; перемагати; б) діставати для себе яку-небудь користь; домагатися своєї мети. Брати слово — зголошуватися виступати зі словом; виступати зі словом. Брати участь у чому — бути учасником чого-небудь. Наша бере! — Ми маємо перевагу, ми перемагаємо!

СУМ-20сучасний тлумачний словник

БРА́ТИ, беру́, бере́ш, недок. 1. кого, що. Схоплювати, охоплювати руками або яким-небудь знаряддям. Бере [Максим] заступ і лопату, Шкандибає в поле (Т. Шевченко); Сама брала [Харитя] серп і жала! (М. Коцюбинський); * Образно. А скільки в нас багатства і щастя золотого! Бери його рукою – не вибереш до дна (П. Тичина). 2. що. Черпати, набирати (воду або іншу рідину). Ставок під кригою в неволі І ополонка – воду брать (Т. Шевченко); – Спасибі, дівчино, – каже [козак], – яка вода славна! Це з Дніпра берете? (Марко Вовчок). 3. що. Збирати (гриби, ягоди і т. ін.). От ще б то їх [рижики] брала, та як же пішов дощ (Г. Квітка-Основ'яненко); Хлопці цілими зграями приходили сюди з села, влітку – купатися, брати гриби та ягоди (С. Васильченко); Приїздили сюди надовго, нерідко на ціле літо, .. готували на зиму соління і варення, брали гриби, рибалили (Ю. Щербак). 4. що. Вибирати, рвати, виривати (коноплі, льон і т. ін.). Сина послала [мати] у Крим по сіль, а молоду невістку – в поле льон брать (з переказу); Тепер Катря була і в будень дома – брала собі і людям плоскінь (А. Головко); Дівчина брала при долині, Вибирала синьоокий льон (А. Малишко). 5. що і без дод. Здобувати або діставати що-небудь. – Я .. додумався ось до чого: не можна просьбою – бери силою! (Панас Мирний); [Жірондист:] Скажи мені, де ти береш отруту, що .. зумів мені всю душу отруїть? (Леся Українка); // Купувати. Брати квитки на поїзд; // Наступаючи, захоплювати, займати населений пункт, територію і т. ін.; завойовувати. Капітан Годя видав пропозицію дуже стратегічну, немов збирались брати Париж або Берлін (М. Грушевський); У мене є дорослий брат, він брав колись Берлін (Н. Забіла); Станцію Мандриківну брали разів три (з газ.). 6. що. Одержувати в користування. Лан забрав собі кращі землі.., половина села мусила брати землю на шпилях понад крутими балками (І. Нечуй-Левицький); * Образно. Не можна брати істину в оренду і сіяти на ній чортополох (Л. Костенко). 7. що і без дод. Одержувати, діставати або встановлювати (податки, платню за роботу, вартість чого-небудь і т. ін.). – Та дівчина, що у мене була, п'ятнадцять карбованців на рік брала на моїй одежі (Панас Мирний); Напишіть мені про себе, де Ви служили, скільки брали і якої служби хотіли б (М. Коцюбинський); Коли десь пачка цигарок коштувала сімнадцять копійок, то тут [у буфеті] брали .. тридцять п'ять (М. Хвильовий). 8. що. Позичати в когось. Бере гроші на відробіток (Сл. Гр.). 9. що, за що. Сприймати певним чином. [Аецій Панса:] Ти ж не бери всього вже так поважно.., в нього жарт одягнений, мов правда (Леся Українка); Слова товаришеві він бере за жарт (С. Васильченко); Андрій помалу .. устійнив, що .. вся ця ворохобна орда .. зовсім не та, за яку він її брав (І. Багряний). 10. кого, що. Вести, везти, нести або забирати з собою, до себе кого-, що-небудь. – Торік я тебе брав на те полювання, то ти мусив бачити, як я справлявся... (Марко Вовчок); Беремо з собою обід і обідаємо десь на скелях (М. Коцюбинський). 11. кого і без дод. Наймати на роботу. – Нехай собі із другого села беруть [на жнива], а ми подивимося та підождемо (Панас Мирний). 12. кого. Арештовувати, затримувати кого-небудь. Послали людей до Павлової хати Варку забрать. Знайшли її у хаті, у кутку, стали брати – вона одбивалася (Марко Вовчок); [Матушка гуменя:] Беріть його! .. в'яжіть його! .. Він злодій, злодій.., украв добро наше (Панас Мирний); Довго брали Хому і таки взяли, .. закували й укинули до в'язниці (В. Винниченко); Міліціонери враз принишкли, подивились очікувально на голову райвиконкому: брати? не брати? (А. Дімаров). 13. кого і без дод., розм. Женитися на комусь. – Може, думаєш брати її за себе? – Буду сватів слати в неділю (Марко Вовчок); – Кажи справді: кого задумав брати? – допитується Христя (Панас Мирний); – Нащо займаєш, коли не думаєш брати?.. – А пішла б за мене? – питав він (М. Коцюбинський); – Ти мене зовсім не любиш, а хочеш, щоб я тебе брав (В. Винниченко). 14. кого і без дод., діал. Приймати дитину під час пологів. – Чи такая баба брала – Щастя, долі не вгадала (П. Чубинський). 15. тільки 3 ос., розм. Ковтати наживку на гачку; ловитися на вудку (про рибу). Опівночі добре беруть соми (з газ.). 16. що і без дод. Виконувати певну дію, роботу (про машину, знаряддя і т. ін.). Жнемо собі; Грицько коней поганяє, машина добре бере (Панас Мирний); Поле було рівним, косарки брали низькорослий хліб при самій землі (О. Гончар). 17. що. Долати важку ділянку шляху або яку-небудь перешкоду і т. ін. Літак свій останній бере перевал (М. Бажан). 18. розм. Змінювати напрям руху, відхилятися від попереднього напряму; повертати. Соломія міркувала, що, коли брати у ліву руку, плавні мусять швидко скінчитися (М. Коцюбинський); Як увійдеш, бери направо, третя кімната (А. Хижняк). 19. що. Забирати, віднімати (час, сили і т. ін.) у кого-небудь. Когена чекаю завтра або позавтра [післязавтра], знов, певно, братиме у мене вільний час вечорами (М. Коцюбинський). 20. кого.…

Етимологія

[брати на мудрішки] «кепкувати» МСБГ, \мудрд\ «мистецтво, винахідливість» Ж,

Джерело: ЕСУМ, т. 3, с. 528

Написання і вимова

Правопис
бра́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929
Бра́ти, беру́, бере́ш, беру́ть; беручи́; брав, бра́ла, бра́ли; бра́вши; бери́, бері́м, бері́ть Правописний словник Голоскевича (1929)

Синоніми та антоніми

Синоніми:
піддати арештові, позбавити волі
АРЕШТУВА́ТИпіддати арештові, позбавити воліЗААРЕШТУВА́ТИЗАБРА́ТИУЗЯ́ТИЗАТРИ́МАТИЗАДЕРЖА́ТИСПІЙМА́ТИПІЙМА́ТИЗЛОВИ́ТИСХОПИ́ТИЗЛА́ПАТИарешто́вуватизаарешто́вуватизабира́тизатри́муватизаде́ржуватилови́тихапа́ти
часто із сл. з собою — нести, вести, везти з собою, до себе
ЗАБИРА́ТИЗАХО́ПЛЮВАТИПРИХО́ПЛЮВАТИПРИХВА́ЧУВАТИЗАХВА́ЧУВАТИПІДХО́ПЛЮВАТИузя́тивзя́тизабра́тизахопи́типрихопи́типрихвати́тизахвати́типідхопи́ти
рвати, виривати — льон, коноплі і т. ін.
ВИБИРА́ТИвибірково, в міру дозріванняви́брати
шляхом клопотання
ДІСТА́ТИДОБУ́ТИЗДОБУ́ТИРОЗДОБУ́ТИУЗЯ́ТИДОБУ́ТИСЯЗАПОПА́СТИДОСТА́ТИПРИХОПИ́ТИПРИХВАТИ́ТИВИ́ШКРЯБАТИДОП'ЯСТИ́ДОПНУ́ТИДОСКО́ЧИТИПРИЗАПА́СИТИПРИЗАПАСТИ́ПЕРЕХОПИ́ТИОРГАНІЗУВА́ТИРОЗСТАРА́ТИСЯУСТАРА́ТИПОСТАРА́ТИЗДОБУ́ТИСЯВИ́ДЕРТИВИ́ДРАТИВИ́РВАТИВИ́КЛОПОТАТИшляхом клопотанняРОЗЖИ́ТИСЯРОЗГОРЮВА́ТИСЯРОЗГОРЮВА́ТИРОЗГО́РИТИна що, розм. — перев. шляхом позички, купівлідістава́тидобува́тиздобува́тироздобува́тидобува́тисязапопада́тидостава́типрихо́плюватиприхва́чувативишкря́буватиперехо́плюватиорганізо́вуватистара́тисястара́тиздобува́тисявидира́тивирива́тирозжива́тися
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Фразеологізми та сталі вирази

(аж) реготи беруть кого і без додатка

Кому-небудь дуже хочеться сміятися; хтось дуже сміється. — Ану глянь у дзеркало, козак Китиця...— Ой, гарно, аж реготи беруть, — хихикнула Домка (В. Кучер). регіт розбирає. — Смійтеся, смійтеся! — каже Пищимуха.— Вас регіт розбирає, а мені не до смішки (Панас Мирний). бери (беріть) вище. Уживається для підкреслення більшої значимості того, про що йшла мова перед цим, або мовиться. — Що таке? — спитав комбат Кащеєв.— Вгадайте.— Гетьмана вбили? — Бери вище. — Петлюру? (О. Довженко); (Батура:) На курси їдете? (Романюк:) Беріть вище. Попросився, щоб в академію на кілька місяців послали вчитися (О. Корнійчук). дрижаки пробирають (беруть, хапають…

Фразеологічний словник української мови

брати (приймати) / взяти (прийняти) близько до свого серця що

Болісно сприймати, переживати що-небудь. — Маріє, не бери собі того так до серця… Плачем лиха не виплачеш (Р. Іваничук); Звернувся ласкаво Василь до зажуреної дівчини,— Не бери всього так близько до серця (І. Цюпа); Перейматися чимсь, співчутливо ставитися до чого-небудь. Мирослава… дуже любила брата та і всю його родину. І інтереси їх близько брала до серця (А. Головко); Вислухуючи мої дитячі скарги, вона завжди близько приймала їх до свого серця, умовляючи мене не звертати на те уваги (Панас Мирний). 2. Ставитися до чого-небудь з інтересом, надаючи йому великого значення. Мудрість Данте Шевченко так близько бере до серця тому, що доля італ…

Фразеологічний словник

брати / взяти бика за роги

Діяти енергійно, рішуче, починаючи з головного, найважливішого. Мало, Микито, зробив, можна було більше і краще, треба було тільки сміливіше брати бика за роги (О. Гончар); Він думав про те, що дальші успіхи залежать від його уміння орієнтуватися. Якщо він зразу ж не візьме бика за роги — не бачити йому ніякого підвищення, як власного вуха (М. Ю. Тарновський). хапати бика за роги. — Дивно,— подумав Форст про себе,— я ніби чогось нервую. І вирішив діяти навально, одразу ж хапаючи бика за роги (В. Козаченко).

Фразеологічний словник

брати / взяти лінію

Визначати свою позицію, своє ставлення до кого-, чого-небудь. — Лінії я одразу не братиму,— кажу я тихо,— бо тут справа торкається творчості, я не можу замінити собою всіх творців фільму. Я хочу заслужити в них повагу й авторитет (Ю. Яновський). 2. кого, чию. Підтримувати когось, поділяючи його погляди, схвалюючи вчинки. Просив директора взяти на зборах лінію молоді (З газети); Мати завжди брала лінію сина.

Фразеологічний словник

Приповідки

Ані з собою брати, ані вдома лишати

Жартує чоловік, чи брати кудись з собою вредну жінку.

Приповідки або українсько-народня філософія

Бере, як вола на роги

Дуже тяжко підіймає.

Приповідки або українсько-народня філософія

Бери не плачем, а мечем

Здобувай щастя не сльозами, а боротьбою.

Приповідки або українсько-народня філософія

Берися дружно, то не буде душно

Якщо працювати дружно гуртом, то нікому не буде важко.

Приповідки або українсько-народня філософія

За все береться, та не все удається

Починає робити відразу багато справ і нічого не доводить до кінця.

Приповідки або українсько-народня філософія

Купець бере торгом, піп горлом, а мужик горбом

Купець заробляє на життя торгівлею, піп — проповідями, а селянин тяжко працює на них.

Приповідки або українсько-народня філософія

Легко брати, а трудно віддати

Легко позичати, але тяжко повертати борг.

Приповідки або українсько-народня філософія

Бере на зелений овес

Позичає на збіжжя, що ще й не жате, або й не сіяне.

Приповідки або українсько-народня філософія

Бери, Даниле, хоч тобі не миле

Хоч нерадо, але мусиш прийняти.

Приповідки або українсько-народня філософія

Бере, як бик на роги

Набрав дуже багато тяжкої роботи. Давно усю тяжку роботу робили биками, і бики тягли рогами, а не плечима.

Приповідки або українсько-народня філософія

Бери, Гавриле, що другі не з'їли

Хоч не любиш, але мусиш брати те, що лишилося.

Приповідки або українсько-народня філософія

Бери, дідьдку, що твоє

Коли умре лукава людина, або пропаде непотрібна річ.

Приповідки або українсько-народня філософія

Бери собі, синку, і свинку, аби тобі мила була

Говорили батьки синові, що сватав дівчину не ту, що вони хотіли.

Приповідки або українсько-народня філософія

Бери, чорте, груш, а мене не руш

Говорять напасному чоловікові, щоб його позбутися.

Приповідки або українсько-народня філософія

Вже я брав би, щоб тільки хто дав би

Говорив чоловік, що утратив кредит.

Приповідки або українсько-народня філософія

Від брання ще ніхто не збіднів, але спітнів

Від тяжкого побиття виступає піт. Глум з побитого.

Приповідки або українсько-народня філософія

За битого двох небитих дають, тай то ще не беруть

Давно педагоги дуже суворо карали за незнання лекції, тому кожен, що добився вищого становища, не раз був тяжко тілесно покараний. Битий-виучений, а небитий — ще невчений і треба багато намозолитися з ним, аби його навчити.

Приповідки або українсько-народня філософія

Від злого давця, бери і капця

Від лихого довжника бери, що можеш.

Приповідки або українсько-народня філософія

І Бог не бере, як нема

Того що нема, ніщо й брати.

Приповідки або українсько-народня філософія

Легше брати, як віддавати

Значіння, як і сказано.

Приповідки або українсько-народня філософія

Набрався Бог багачів, та й бідними розкидає

Іронічно говорить бідний, упавши, аби багачі чули.

Приповідки або українсько-народня філософія

Набрався дрібних від дурних

Збагатів нечесним способом, бо видурив гроші від людей.

Приповідки або українсько-народня філософія

Набрав, як бідний онуч

Набрав непотрібне.

Приповідки або українсько-народня філософія

На кожній границі брав по задниці

Давно селяне робили самосуд над злодієм і били його коло кожнього обійстя.

Приповідки або українсько-народня філософія

Не штука брати, але штука віддати

Остерігають того, хто любить робити довги.

Приповідки або українсько-народня філософія

Хоч у мене посагу не буде, возмуть мене і так люде

Я віддамся і без посагу. Посаг — придане.

Приповідки або українсько-народня філософія

То не люди — супостати, беруть хлопців у салдати

Нарікання матерей, яким забрано синів до військової служби.

Приповідки або українсько-народня філософія

Як ідеш в гостину, то бери хліба в торбину

Май про запас свій хліб, бо ще не знаєш як будуть тебе гостити.

Приповідки або українсько-народня філософія

У курсі — модулі, де зустрічається це слово

A2 M03aspect-in-vocabularyвивчаєтьсявідкрити →
A2 M42aspect-masteryвивчаєтьсявідкрити →

Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі

Переклад

брати / взяти
take (to get into one's hands or control)(transitive) to take, to grabcheck out (to withdraw (an item) from a library etc., and have the withdrawal recorded)(transitive) to gather, to pick up(transitive) to fetch (liquid)(transitive) to pick (mushrooms, berries, etc.)

Джерело: dmklinger

Вікіпедія