біль[бі́ль]

I б о лю, ч. Відчуття фізичного страждання. || Своєрідний психофізіологічний стан людини, який проявляється в неприємному, гнітючому, інколи нестерпному відчутті. || Відчуття прикрості, образи, смутку. Клін і чний біль — біль, що виникає внаслідок хвороби, травми, хірургічної операції тощо. Хрон і чний біль — глибокий, тривалий біль, що його не можна усунути. II -і, ж. , рідко . 1》 Білі нитки, біла пряжа. 2》 Яскраво-білий колір; білість. III -і, ж. Біла іржа – хвороба хрестоцвітих, що спричиняє появу білих блискучих плям на листках, стеблах, квітках і плодах рослини.

БІЛЬ¹, бо́лю, ч. Відчуття фізичного страждання. Біль без язика, але каже, де болить (примовка); Він аж застогнав від болю (Марко Вовчок); Що то за біль голови у Вас, чи це біль не нервового характеру? (М. Коцюбинський); На другий день я не пішла на службу: я прокинулась із головними болями (М. Хвильовий); Біль проймає груди, тяжко дихати (О. Бердник); У шкірі є різні рецептори, які сприймають тиск, біль, холод, тепло (з навч. літ.); * У порівн. Самота, як біль зубів, почина ссать йому серце (М. Коцюбинський); // Відчуття прикрості, образи, смутку. Буденне життя з його болем та горем, з його радощами та утратами краще і докладніше укладається під прозою (Панас Мирний); Я забуваю сіреньке життя сіреньких болів і турбот і пізнаю інший солодкий світ (М. Хвильовий); Цей біль – як алкоголь агоній, як вимерзлий до хрусту жаль (В. Стус); Пробудити людей треба, щоб душа заболіла, щоб болі всього живого стали твоїми болями (О. Бердник); І скаже світ: – Ти крихта у мені. Ти світлий біль в тяжкому урагані (Л. Костенко). Завдава́ти / завда́ти бо́лю (му́ки) див. завдава́ти; (1) Стріля́ючий біль – сильний пронизливий біль (перев. в попереку) при захворюваннях або ураженнях м'язів і нервів. Бродивши по мілководдю лагуни, можна ненавмисно наступити на рибу бугорчатку, і тоді стріляючий біль пронизує людину від ніг до голови (з наук.-попул. літ.); (2) То́скний біль – тупий, ниючий біль. Йому стало холодно. Задріботіли зуби, тоскний біль здушив .. голову (І. Микитенко); (3) Тріску́чий біль [голови́] – сильний головний біль, коли здається, що голова тріщить, розламується. Я прокинувся другого дня аж десь надвечером [надвечір] з тріскучим болем голови (І. Франко). △ (4) Фанто́мний біль – уявне відчуття болю, що іноді виникає на місці ампутованої частини тіла людини. Вчені навчилися обманювати мозок при так званих фантомних болях, що виникають на місці ампутованої кінцівки (з наук.-попул. літ.); Їх бентежать фантомні болі. Уявіть собі, як ви обуритеся, якщо ваша рука відділиться від вас і заживе своїм самостійним, суверенним життям (з газ.). ◇ (5) До бо́лю: а) найвищою мірою вияву; дуже, надто, надзвичайно. До болю глибоко запали У серце втомлене мені Ультрамаринові канали І зламані у них огні (М. Рильський); Знов конвалії пахнуть в гаю, білі й ніжні, як вітер у полі .. Аромат їх, солодкий до болю, так нагадує юність мою (В. Сосюра); б) (зі сл. потрібний) дуже. Останніми часами Володько переконався, що той [Роман] йому до болю потрібний (У. Самчук). БІЛЬ², і, ж., рідко. 1. Білі нитки, біла пряжа. Усю ніч не спала. Та біль сукала; По горі ходила. Біль білила (з народної пісні); Сорочка “навипуск”, мережана біллю, з виложистим коміром (Леся Українка). 2. Яскраво-білий колір; білість, білизна́ (у 1 знач.). Чи тільки справді то сніги біліють? А може то розжеврілася туга, як те залізо, що біліє біллю..? (Леся Українка). ◇ (1) Як біль білий – дуже білий. Вона [Ксеня] була з тих, що звуть “зачуханими”, себто покинутими без ніякого догляду... На їй [ній] була обідрана поганенька спідничка та чорна сорочка, а схудле чепурне обличчя було як біль біле (Б. Грінченко); Як біль біла спочивала [Ілашка] по чорних муках (Марко Черемшина). БІЛЬ³, і, ж. Біла іржа – хвороба хрестоцвітих, що призводить до появи білих блискучих плям на листках, стеблах, квітках і плодах рослини. Біль, або біла іржа, часто уражує капустяні культури (з наук.-попул. літ.).