валіза[валі́за]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
валі́за -и, ж. 1》 Тверда коробка з прикріпленою кришкою для дорожніх речей; чемодан. 2》 Опечатаний або опломбований поштовий мішок (пакет, конверт тощо) дипломатичного кур'єра, що користується недоторканістю.
ВАЛІ́ЗА, и, ж. Тверда коробка для дорожніх речей із прикріпленою кришкою, яка закривається. Старі панни закидали небожів кабінет валізами та скриньками (І. Нечуй-Левицький); Старий оперся на палиці не сідаючи, а син стояв напочіпках коло валізи (І. Франко); З такими валізами люди їздили колись мандрувати в дальні краї, й валізи давали своїм господарям вигоди й певність (Б. Антоненко-Давидович); Пишний товстунець підхопив свої великі валізи, обшиті блідо-жовтою шкірою, з блискучими мідяними обковами, і понісся в сусідній вагон (В. Барка); Скульптор рушив у куток до своєї валізи, проте Меланія виявилась спритнішою за нього: валіза була вже у неї в руці (О. Гончар).
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 1, с. 325
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | валі́за | валі́зи |
| Родовий | валі́зи | валі́з |
| Давальний | валі́зі | валі́зам |
| Знахідний | валі́зу | валі́зи |
| Орудний | валі́зою | валі́зами |
| Місцевий | валі́зі | валі́зах |
| Кличний | валі́зо | валі́зи |
Написання і вимова
- Правопис
- валі́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- Орфоепія
- валі́за [вал’іза] -зие, д. і м. -з'і Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
Він шарпонувся назад зі щирим побажанням, аби грім побив весь світ, коли таке коїться, та вже виявилося запізно: його валіза на всіх чотирьох рожевих ніжках прожогом мчала в табір, то по прямій, то зиґзаґами, наче її судомило, просто до кухні, куди саме почали сходитися таборові мешканці з бляшанками, б…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 3 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger