Подорож Україною

Подорож починається: маршрут, транспорт і мета

У попередніх модулях ви зібрали головні інструменти для опису руху: просторові прийменники, базові пари іти - ходити, їхати - їздити, нести - носити, вести - водити, везти - возити, а також префікси при- і до-. Тепер ці інструменти треба випробувати в реальній темі: як спланувати подорож, купити квиток, перевірити розклад руху, зробити пересадку, пояснити маршрут і потім розповісти, як усе відбулося. Це не нова граматична стіна, а комунікативний підсумок: дієслова руху мають працювати в одному живому тексті.

Почнімо з мапи. Ви хочете подорожувати Україною два тижні: зі Львова заїхати в Карпати, доїхати до Одеси, потім поїхати до Києва й, якщо маршрут дозволяє, прилетіти або приїхати до Харкова. У такому плані кожне дієслово має свою роботу. Поїхати або піти відкриває маршрут. Виїхати і від’їхати показують віддалення від початкової точки. Приїхати фіксує прибуття. Доїхати підкреслює, що дорогу справді подолано до кінця. Заїхати додає коротку зупинку дорогою. Вийти і зайти працюють у місті та в транспорті. Пересісти, переїхати і перейти показують зміну або перетин. Проїхати описує рух через місто чи повз місце. Обійти і підійти допомагають описати екскурсію.

Для цього модуля тримайте робочу карту десяти префіксів у подорожі: по-/пі-, від-, при-, до-, за-, ви-, пере-, про-, об-, під-. Не треба в одному реченні демонструвати всю систему. Навпаки, добрий маршрут звучить природно: ми виїхали з Києва, поїзд відійшов від перону, у Тернополі пересіли, проїхали кілька містечок, доїхали до Яремча, зайшли до готелю, вийшли на прогулянку, обійшли центр, підійшли до водоспаду. Граматика непомітно стає картою.

Друга опора - транспортна лексика. У розмові про Україну часто потрібні потяг або поїзд, автобус, маршрутка, трамвай, тролейбус, метро, таксі, літак, іноді пором або човен. У потязі є купе, плацкарт, сидячий вагон, провідник або провідниця, перон і платформа. На автостанції чи зупинці важливі номер маршруту, час виїзду, кінцева зупинка. В аеропорту говорять про рейс, реєстрацію, багаж, посадку, затримку й прикордонний контроль.

Окрема українська конструкція - орудний відмінок для маршруту або території: подорож Україною, мандрувати Карпатами, їхати Закарпаттям, подорожувати Поділлям. Тут територія ніби стає простором, яким рухається мандрівник. Не переносіть цю модель механічно на будь-яку назву. Для міст природніше казати їхати до Львова, бути у Львові, гуляти Львовом уже як образ міської прогулянки. Для B1 достатньо надійних форм: Україною, Карпатами, Закарпаттям, Поділлям, Чернігівщиною.

Перед купівлею квитків сформулюйте маршрут українською. Наприклад: Спочатку ми поїдемо до Львова потягом. Потім заїдемо в Карпати й мандруватимемо Закарпаттям. До Одеси доїдемо нічним потягом, а до Києва повернемося автобусом або літаком. У цьому плані вже є напрямок, транспорт, порядок і граматична рамка. Якщо маршрут безпечний, актуальний і перевірений за розкладом, мова починає служити реальній дії, а не тільки вправі.

План подорожі добре починати з чотирьох практичних питань. Перше: звідки і куди? - зі Львова до Яремча, з Києва до Чернівців, від вокзалу до готелю. Друге: чим? - поїздом, автобусом, маршруткою, літаком, таксі. Третє: де змінюється маршрут? - пересадка в Тернополі, зупинка біля вокзалу, вихід на станції метро. Четверте: що ви робите після прибуття? - заходите до готелю, виходите на прогулянку, обходите центр, підходите до пам’ятки. Якщо ці чотири відповіді є, українська розповідь уже має кістяк.

Вибір транспорту теж змінює стиль розповіді. Потяг підходить для міжміських маршрутів, де важливі час відходу, платформа, вагон, купе або плацкарт. Автобус і маршрутка часто потрібні для коротших відрізків після залізниці: від обласного центру до містечка, від автостанції до села, від готелю до гори. Літак зручний у міжнародному маршруті або коли треба швидко подолати велику відстань, але він додає реєстрацію, багаж, контроль і посадку. Таксі допомагає на останньому відрізку: від вокзалу до готелю, від аеропорту до центру, від зупинки до садиби.

Маршрут і фокус руху

На вокзалі та в аеропорту

На вокзалі головні слова дуже практичні: каса, квиток, зворотний квиток, розклад руху, платформа, перон, вагон, місце, провідник, зал очікування. Типова розмова починається не з граматичної таблиці, а з потреби: куди, коли, яким вагоном, скільки коштує, звідки відходить. Добрий діалог звучить так:

• Добрий день. Один квиток до Львова на сьогоднішній вечір, будь ласка.
• Вам купе, плацкарт чи сидячий вагон?
• Купе, якщо є місце біля вікна. О котрій відходить поїзд?
• Поїзд відходить о двадцять першій годині десять хвилин від третьої платформи.
• А зворотний квиток на неділю можна купити зараз?
• Так, є кілька місць у сидячому вагоні.
• Добре, візьму зворотний квиток також.
• Ось ваші квитки. Перон буде вказано на табло.

Зверніть увагу на дієслова. У нейтральному розкладі поїзд відходить, потяг прибуває, пасажири сідають у вагон, провідниця перевіряє квитки. Не робіть одне загальне дієслово універсальним для всіх видів транспорту. У навчальному тексті краще тримати точні форми: поїзд відходить, автобус виїжджає або вирушає, літак вилітає, посадка починається. Так учень чує не переклад, а українську логіку транспорту.

В аеропорту ситуація схожа, але лексика інша. Тут потрібні рейс, реєстрація, багаж, ручна поклажа, посадка, вихід на посадку, затримка, паспорт, прикордонний контроль. Діалог може бути таким:

• Перепрошую, де реєстрація на рейс до Відня?
• Стійки двадцять перша і двадцять друга, праворуч від інформації.
• Чи можна здати багаж тут?
• Так. Покладіть валізу на стрічку й покажіть закордонний паспорт.
• О котрій починається посадка?
• Посадка починається о чотирнадцятій тридцять, але рейс може затриматися на двадцять хвилин.
• Після прикордонного контролю куди йти?
• Пройдіть прямо до виходу B4.

У міжнародній подорожі додається ще одна практична дія - перетин кордону. Ви можете пройти прикордонний контроль, показати закордонний паспорт, забрати багаж, пересісти на інший рейс, вийти до зали прильоту. Тут дієслова руху не прикрашають текст, а впорядковують послідовність: спочатку зайти до термінала, пройти реєстрацію, здати багаж, пройти контроль, підійти до виходу, сісти в літак, вилетіти, прилетіти й вийти до міста.

На автостанції або в автобусному діалозі тон трохи інший. Тут частіше питають про номер маршруту, кінцеву зупинку, багаж у багажнику, оплату водієві або купівлю квитка онлайн. Наприклад:

• Добрий день. Чи є автобус до Кам’янця-Подільського після обіду?
• Так, автобус виїжджає о п’ятнадцятій сорок.
• Він доїжджає до центру чи тільки до автостанції?
• До автостанції. До центру можна доїхати маршруткою або пройти пішки двадцять хвилин.
• Чи можна взяти валізу?
• Так, багаж покладете в багажне відділення перед посадкою.

У цьому діалозі є кілька важливих B1-дій. Автобус виїжджає, бо починає маршрут від автостанції. Доїжджає до центру питає про кінцеву точку. Доїхати маршруткою показує другий транспортний відрізок. Пройти пішки повертає нас до базового дієслова без префікса, бо іноді важливий сам спосіб, а не результат. Покласти багаж не є дієсловом руху, але воно потрібне в реальній ситуації подорожі.

Табло й оголошення мають свій стиль. Вони короткі, офіційні й часто без зайвих пояснень:

Коли щось іде не за планом, потрібні не складніші слова, а точніші запитання. Якщо потяг запізнюється, запитайте: На скільки хвилин затримується поїзд?, Чи встигну я на пересадку?, Чи можна обміняти квиток?, Де каса повернення квитків? Якщо автобус не їде до потрібної зупинки, скажіть: До якої зупинки ви доїжджаєте?, Де мені краще вийти?, Чи є інший маршрут до центру? Якщо рейс перенесли, потрібні фрази: Коли почнеться посадка?, Чи змінився вихід на посадку?, Де можна забрати багаж?

У таких ситуаціях префікси руху стають мовою контролю. Не встигли доїхати означає, що маршрут не завершився вчасно. Пересіли на інший автобус - ви знайшли новий варіант. Вийшли на попередній зупинці - змінили точку маршруту. Повернулися до каси - змінили план. Підійшли до інформації - шукаєте допомогу. Добрий B1-учень не просто знає слова, а може врятувати маршрут, коли розклад змінився.

Квитки й розклад

Маршрут: від Києва до Карпат

Тепер зберімо все в розповідь. Уявіть маршрут із Києва до Карпат. Він має початок, транспорт, проміжні міста, пересадку, короткі зупинки, місце призначення і прогулянку після прибуття. Саме такий текст змушує префікси руху працювати не по одному, а як система.

У п’ятницю ввечері ми виїхали з Києва нічним потягом. Поїзд відійшов від перону без затримки, і вже за кілька хвилин ми проїхали знайомі станції за містом. Уночі потяг їхав через Вінницю й Тернопіль, а вранці ми приїхали до Івано-Франківська. Там швидко пересіли на автобус до Яремча. Автобус проїхав кілька сіл, переїхав через міст над Прутом і нарешті доїхав до центру містечка. Від зупинки ми дійшли до готелю пішки, залишили багаж і зайшли до маленької кав’ярні. Після сніданку вийшли на прогулянку, обійшли центр, підійшли до сувенірного ринку, а потім дійшли до водоспаду Пробій. Увечері повернулися до готелю втомлені, але маршрут був вартий кожного кроку.

У цій історії кожен префікс має зміст. Виїхали відкриває дорогу з міста. Відійшов показує віддалення поїзда від перону. Проїхали і проїхав дають рух через місце. Приїхали фіксує прибуття до міста. Пересіли називає зміну транспорту. Переїхав показує перетин мосту. Доїхав підкреслює завершення автобусної частини маршруту. Дійшли переносить фокус на пішу частину. Зайшли, вийшли, обійшли, підійшли створюють міську екскурсію.

Ось компактна таблиця, яка допомагає не змішувати префікси:

Маршрут можна перебудувати під інше місто. Наприклад, Київ - Одеса - Чернівці дає іншу картину. Мандрівники виїжджають із Києва потягом, уранці приїжджають до Одеси, залишають багаж у готелі, виходять до моря, проходять Приморським бульваром, заходять до художнього музею, увечері сідають на нічний потяг до Чернівців. Дорогою вони проїжджають Поділля, а в Чернівцях підходять до університету, обходять центр і питають, як дістатися до вокзалу перед поверненням. Граматична система та сама, але культурні орієнтири інші.

Для Закарпаття природно додати регіональний орудний: мандрували Закарпаттям, їхали долиною, переїхали через міст, заїхали до Мукачева, підійшли до замку Паланок, обійшли подвір’я замку, повернулися до Ужгорода. Для Карпат: мандрували Карпатами, доїхали до Яремча, дійшли до водоспаду, піднялися на оглядовий майданчик, спустилися до річки. Не всі ці дієслова належать до однієї вузької таблиці, але всі вони допомагають створити рух у просторі.

Маршрутна розповідь часто потребує часових зв’язок. Без них текст розпадається на окремі речення. Використовуйте спочатку, потім, після цього, дорогою, уранці, увечері, наступного дня, перед поверненням, після пересадки. Порівняйте: Ми приїхали до Львова. Ми зайшли до кав’ярні. Ми обійшли площу - правильно, але сухо. Краще: Уранці ми приїхали до Львова, після поселення зайшли до кав’ярні, а потім обійшли площу Ринок. Часові слова не змінюють граматику руху, але роблять історію плинною.

Так само потрібні причинні зв’язки: бо, тому що, тому, через це, щоб. Ми взяли таксі, бо валізи були важкі. Ми вийшли раніше, щоб пройтися центром. Рейс затримався, тому ми не встигли на автобус. Ми заїхали в Ужгород, тому що хотіли побачити набережну. Для B1 це вже справжнє зв’язне мовлення: дієслова руху не просто називають переміщення, а пояснюють рішення мандрівників.

Українські пам’ятки допомагають зробити маршрут конкретним. У Києві мандрівники можуть пройтися Хрещатиком, підійти до Софійського собору, зайти на Поділ або перейти міст через Дніпро. У Львові можна обійти площу Ринок, піднятися на Високий Замок, зайти до кав’ярні й вийти на вечірню прогулянку. В Одесі природно згадати море, Приморський бульвар, Дерибасівську, театр опери та балету, художній музей. У Чернігові - Антонієві печери й давні собори. У Кам’янці-Подільському - фортецю. У Мукачеві - замок Паланок. Ужгород дає міст, замок і прогулянку набережною.

Топоніми потребують акуратності. Деякі назви пам’яток мають складну історію, а частина міського простору змінює офіційні назви. Для навчального тексту краще не будувати весь маршрут навколо імперських епонімів як нейтральної норми. Якщо історична назва потрібна, її треба пояснювати як історичну назву, а не подавати як єдиний сучасний центр уваги. У звичайній туристичній розповіді достатньо точних і природних орієнтирів: площа, собор, театр, музей, бульвар, ринок, міст, набережна, замок, парк, водоспад.

Пам’ятки й міста

Орієнтування в місті: як дістатися?

У місті найчастіше питають не про всю подорож, а про найближчий крок: Як дістатися до центру?, Як доїхати до вокзалу?, Де найближча зупинка трамвая?, Скільки їхати до аеропорту?, Чи треба робити пересадку? Тут працюють просторові прийменники з попереднього модуля: до вокзалу, через площу, біля музею, на перехресті, у провулку, перед мостом, за театром, навпроти готелю.

Питання як дістатися? дуже корисне, бо воно не змушує вас одразу вибирати транспорт. Відповідь може бути пішою, транспортною або змішаною. До центру можна дійти пішки за п’ятнадцять хвилин. До аеропорту краще доїхати автобусом. До музею спершу проїдьте дві зупинки трамваєм, а потім перейдіть дорогу. У кожній відповіді важливо не тільки дієслово, а й порядок дій.

Добра відповідь має бути короткою, послідовною й видимою на мапі:

• Перепрошую, як дістатися до Софійського собору?
• Ідіть прямо до світлофора, потім поверніть ліворуч. Перейдіть дорогу біля аптеки й пройдіть ще один квартал. Собор буде праворуч, навпроти площі.
• Дякую. А до метро далеко?
• Ні, після собору вийдіть на головну вулицю й підійдіть до входу в метро біля зупинки тролейбуса.

У такій інструкції дієслова руху стають командами: ідіть, поверніть, перейдіть, пройдіть, вийдіть, підійдіть. Якщо людина їде транспортом, дієслова змінюються: сідайте на трамвай, проїдьте три зупинки, вийдіть біля театру, перейдіть на інший бік вулиці, дійдіть до музею. Зверніть увагу: проїдьте три зупинки, але перейдіть дорогу; транспортом переїжджають міст або кордон, пішки переходять дорогу.

Навігаційна лексика має бути автоматичною: прямо, ліворуч, праворуч, на розі, на перехресті, за світлофором, перед мостом, біля зупинки, навпроти музею, у провулку, через дорогу. Спробуйте описати шлях від вокзалу до готелю: Вийдіть із вокзалу, поверніть праворуч, пройдіть до зупинки трамвая, проїдьте дві зупинки, вийдіть біля театру, перейдіть дорогу й зайдіть у провулок. Готель буде на розі. Це вже готова B1-комунікація.

Щоб відповідь була зрозумілою, уникайте занадто довгих речень. Краще дати маршрут кроками:

1. Вийдіть із вокзалу й поверніть праворуч.
2. Пройдіть прямо до світлофора.
3. Перейдіть дорогу біля аптеки.
4. Сідайте на трамвай номер два.
5. Проїдьте три зупинки й вийдіть біля театру.
6. Готель буде на розі, ліворуч від кав’ярні.

У розмові можна додати перевірку: Якщо заблукаєте, подзвоніть мені, якщо трамвай не ходить, візьміть таксі, якщо матимете важку валізу, краще не йдіть пішки. Такі речення роблять інструкцію людяною й корисною. Вони також показують, що граматика руху залежить від ситуації: легка валіза, нічний час, дощ, затримка рейсу, ремонт дороги або закрита станція метро можуть змінити весь маршрут.

Транспортна лексика

Подорожні історії: як зв’язати речення

Розповідь про подорож не повинна бути випадковим списком: поїхали, приїхали, зайшли, вийшли. Добрий текст має чотири абзаци або чотири логічні частини. Перша - планування: куди, коли, чому, яким транспортом. Друга - дорога: виїхали, проїхали, пересіли, доїхали. Третя - місце призначення: прийшли, зайшли, обійшли, підійшли, побачили пам’ятку. Четверта - повернення: поїхали назад, від’їхали від міста, повернулися додому, згадали найкращий момент.

Ось модель короткої історії:

Минулої осені ми з друзями вирішили поїхати до Чернівців. Спершу перевірили розклад руху й купили квитки, бо не хотіли шукати місця в останній момент. У п’ятницю ввечері виїхали зі Львова потягом. Поїзд відійшов від перону без затримки, але у Тернополі ми довго стояли, тому хвилювалися, чи встигнемо на ранкову екскурсію. До Чернівців доїхали вранці. Від вокзалу дійшли до готелю пішки, залишили валізи й зайшли до кав’ярні. Потім обійшли центр, підійшли до університету й довго розглядали будівлі, де екскурсоводка розповідала про історію міста. Увечері ми вийшли на прогулянку до театру, а наступного дня поїхали назад через Івано-Франківськ. Подорож була коротка, але дуже насичена.

Цей текст зв’язний, бо кожне речення відповідає на питання маршруту: що запланували, звідки виїхали, що сталося дорогою, куди доїхали, як дісталися до готелю, що обійшли, куди повернулися. Якщо ви пишете власну історію, підкресліть усі дієслова руху й перевірте три речі: спосіб руху, фокус, керування. Приїхали до міста - транспорт, прибуття, до + родовий. Дійшли до готелю - пішки, досягнення точки, до + родовий. Перейшли через міст - пішки, перетин, через + знахідний. Пересіли на автобус - зміна транспорту, на + знахідний.

У подорожніх історіях також корисні слова оцінки: зручно, незручно, вчасно, із затримкою, без пересадки, із пересадкою, дешевше, швидше, ближче, далеко, поруч, варто, не варто. Вони допомагають говорити не лише про рух, а й про досвід: Маршруткою було швидше, але менш зручно. Потягом ми їхали довше, зате без пересадки. Готель був поруч із центром, тому до пам’яток ми ходили пішки.

Перед фінальною версією зробіть коротке редагування за п’ятьма рядками:

Ще один спосіб покращити текст - додати коротку причину для кожної зміни маршруту. Ми пересіли на автобус, бо до села не ходив потяг. Ми взяли таксі, бо мали дві важкі валізи. Ми вийшли на попередній зупинці, бо хотіли пройтися набережною. Ми повернулися раніше, бо рейс перенесли. Причина робить подорож правдоподібною, а дієслова руху перестають бути механічним переліком.

Фінальний варіант можна читати вголос як маленький блоговий допис або повідомлення другові. Якщо текст звучить надто офіційно, замініть канцелярські слова на живіші: ми прибули до місця призначення може стати ми приїхали до готелю, здійснили переміщення - переїхали, провели огляд пам’яток - обійшли центр і зайшли до музею. На B1 важливо не тільки бути правильним, а й звучати як людина, яка справді подорожувала.

Для усного тренування корисна рольова сцена з трьома людьми. Перший студент - мандрівник, який щойно приїхав на вокзал. Другий - місцевий мешканець, який пояснює дорогу. Третій - друг, якому треба переказати весь маршрут телефоном. Сцена може початися так: Я приїхав до Чернівців потягом і вийшов із вокзалу. Як дістатися до університету? Другий відповідає кроками: Сідайте на тролейбус, проїдьте чотири зупинки, вийдіть біля театру, перейдіть дорогу й підійдіть до головного входу. Третій переповідає: Він приїхав потягом, пересів на тролейбус, проїхав чотири зупинки й дійшов до університету.

Такий переказ важливий, бо він змінює особу, час і фокус. У прямій інструкції звучить наказовий спосіб: ідіть, проїдьте, вийдіть, підійдіть. У переказі з’являється минулий час: проїхав, вийшов, підійшов. У плані буде майбутній час: проїде, вийде, підійде. Якщо студент може перекинути один маршрут між цими трьома режимами, він уже справді володіє темою, а не тільки впізнає правильну відповідь у тесті.

Письмова версія тієї самої сцени може стати коротким повідомленням:

Я вже приїхав до Чернівців і доїхав тролейбусом майже до центру. Біля театру вийшов, перейшов дорогу й підійшов до університету. Потім зайшов у внутрішній двір і обійшов корпуси з екскурсоводкою. Після екскурсії повернуся до готелю пішки, бо він недалеко від площі.

Тут немає складної лексики, але є щільна мовна робота: прибуття, транспорт, вихід, перетин дороги, наближення, входження, обхід, повернення. Саме так виглядає якісний B1: не рідкісні слова заради складності, а точні звичні слова в правильному порядку.

Перед тим як здати власну розповідь, зробіть маленьку самодіагностику. Намалюйте лінію маршруту й поставте на ній п’ять точок: старт, перший транспорт, пересадка, місце призначення, повернення. Під кожною точкою запишіть одне дієслово руху. Біля старту часто буде виїхали, поїхали або вирушили. Біля першого транспорту - сіли, відійшов, вилетів. Біля пересадки - пересіли, вийшли, перейшли. Біля місця призначення - приїхали, доїхали, дійшли. Біля повернення - повернулися, від’їхали, поїхали назад.

Після цього перевірте іменники біля дієслів. Якщо є до, шукайте родовий: до вокзалу, до готелю, до Яремча, до каси. Якщо є через, шукайте знахідний: через міст, через площу, через дорогу. Якщо називаєте транспорт як засіб, перевірте орудний: поїздом, автобусом, маршруткою, таксі. Якщо називаєте територію маршруту, спробуйте орудний тільки там, де він природний: Україною, Карпатами, Закарпаттям.

Остання перевірка - стиль. Уявіть, що ваш текст читає людина, яка має повторити маршрут. Чи зрозуміє вона, де сісти, де вийти, куди повернути, коли зробити пересадку й що побачити? Якщо так, граматика виконала практичну роботу. Якщо ні, додайте не більше трьох уточнень: час, транспорт або орієнтир. Добрий подорожній текст не перевантажує читача, а веде його маршрутом.

Редагування туристичної мови

📋 Підсумок

У цьому модулі подорож стала полем для всіх головних дієслів руху. Ви плануєте маршрут, купуєте квиток, читаєте розклад руху, питаєте про платформу чи перон, робите пересадку, здаєте багаж, проходите прикордонний контроль, пояснюєте дорогу й розповідаєте історію. Граматична мета не в тому, щоб назвати префікси окремо, а в тому, щоб природно сказати: виїхали з Києва, поїзд відійшов, приїхали до Львова, доїхали до Яремча, зайшли до готелю, вийшли на прогулянку, пересіли на автобус, проїхали центр, обійшли площу, підійшли до музею.

Для самоперевірки дайте собі три завдання. Перше: поясніть різницю між квитком і зворотним квитком, між платформою і пероном, між рейсом і маршрутом. Друге: опишіть дорогу від вокзалу до готелю, використавши прямо, ліворуч, на розі, перехрестя, зупинка. Третє: напишіть п’ять речень про подорож Україною або мандрівку Карпатами з орудним відмінком: Україною, Карпатами, Закарпаттям, поїздом, автобусом.

Найважливіший мовний фільтр простий: не перекладайте транспортні фрази дослівно. Подорожувати в Україні, їхати поїздом, автобус виїжджає, поїзд відходить, посадка починається, рейс затримується, гарний краєвид, номер з усіма вигодами. Коли ці формули звучать автоматично, ваша розповідь про маршрут уже не схожа на вправу. Вона звучить як українська подорожня історія.

Остання вправа для себе - усна. Виберіть місто або регіон і за одну хвилину розкажіть маршрут без письмового плану. Почніть словами: Спочатку ми виїхали…, додайте один транспортний засіб, одну пересадку, одну пам’ятку, одну інструкцію дороги й одне повернення. Якщо ви можете сказати це без довгої паузи, M37 виконав свою роботу: префікси руху, просторові прийменники й транспортна лексика з’єдналися в одну практичну навичку.

Після цього спробуйте змінити один елемент маршруту: інший транспорт, інше місто, затримка, важкий багаж або раптова пересадка. Якщо ви швидко перебудовуєте речення, значить, система гнучка. Саме гнучкість потрібна в реальній мандрівці, коли табло змінює платформу, автобус не доїжджає до центру або друг просить пояснити дорогу телефоном.

Маршрут і фокус руху

(див. розділ, §Подорож починається: маршрут, транспорт і мета)

Квитки й розклад

(див. розділ, §На вокзалі та в аеропорту)

Пам’ятки й міста

(див. розділ, §Маршрут: від Києва до Карпат)

Транспортна лексика

(див. розділ, §Орієнтування в місті: як дістатися?)

Редагування туристичної мови

(див. розділ, §Подорожні історії: як зв’язати речення)

Подорожній день

Фрази для подорожі

Власна подорож Україною

Немає зовнішніх ресурсів для цього модуля.