ваш[ва́ш]

в а ша, в а ше, займ. присв. Який належить вам, яким ви користуєтесь. || Який виходить від вас: зроблений, створений, сказаний і т. ін. вами. || Притаманний, властивий вам. || Який поділяє погляди, уподобання, смаки, близькі вам. || У якому чи поблизу якого ви живете, перебуваєте. || У якому ви берете участь, у якому ви працюєте і т. ін. || До якого ви належите. || у знач. ім. в а ше, -шого, с. Те, що належить вам. || у знач. ім. в а ші, -ших, мн. , розм. Родичі або близькі вам люди. Ваш ... ( у кінці листа ) — відданий вам, прихильний до вас. В а ша в о ля — як ви хочете, розпоряджаєтесь.

ВАШ, ва́ша, ва́ше, займ. присв. Який належить вам, яким ви користуєтеся. Ваша хата, ваша й правда (Номис); – Чи не продали б ви, чоловіче, тої ялинки, що росте в вашім садочку? (М. Коцюбинський); – Куме Дороше! Даруйте мені, що я ваші ятери потрусив. Мав я тоді велику скруту (О. Гончар); // Який виходить від вас: зроблений, створений, сказаний і т. ін. вами. Чрез ваші зводні, женихання Не маю я ушановання (І. Котляревський); Несказанно зачарований Вашою “Харитею” (Панас Мирний); Дорогий Михайле Івановичу! Малюнок Ваш, спасибі, дістав (М. Коцюбинський); Мені конче потрібна ваша допомога (Я. Гримайло); // Притаманний, власт. вам. Не вашої вдачі (Номис); Ваша доброзичливість, Іване Лук'яновичу, не має собі рівних (Я. Гримайло); // Який перебуває у родинних або дружніх, близьких стосунках із вами. [Пилип:] Я, пам'ятаючи, що Оксана Андріївна ваша теща, відповів їй ввічливо (О. Корнійчук); – Не чіпайте дівчини. Вона хоч і ваша дочка, а бити її не дозволю (Григорій Тютюнник); // Який схвалює, поділяє погляди, уподобання, поведінку і т. ін., близькі вам. – Ми вас одучим, супостати, Морити вдов [вдів], дурить дівок .. Давайте вашого гульвісу, Я вмиг його одправлю к бісу (І. Котляревський); // Який стосується вас. – Хто ж винуватий у вашому лихові? – обізвалася, глядячи на його [нього], Христя (Панас Мирний); Коли вашій справі буде даний вірний хід, ви неодмінно виграєте її (М. Стельмах); // У якому чи поблизу якого ви живете, перебуваєте. Дівчина з вашого села прийшла у наш монастир і зосталася (Марко Вовчок); Краще б я хотіла тепер бути коло Вас, у ваших лісах, аніж отут ходити понад лиманами (Леся Українка); // У якому ви берете участь, у якому працюєте і т. ін. [Руфін:] Так, я довідався, що ваші збори вже викрито (Леся Українка); – Іване Петровичу, перед вами – молода Росія, вона щиро вдячна вам за вашу добру, чесну роботу, вона ніколи не забуде, що ви зробили для її майбутнього (Б. Левін); // До якого ви належите. Щоб не зробити знов помилки, прийшов до вас, Козак я й тільки – прийміть мене до ваших лав (В. Сосюра); – Ваш народ благородний і великодушний, – говорив художник .. Він розповів, як йому довелося одного разу їхати в теплушці з говіркими українськими селянками (О. Гончар); // у знач. ім. ва́ше, шого, с. Те, що належить вам. – Оддайте харчі, то ж не ваше – не ви напрацювали! (В. Барка); // у знач. ім. ва́ші, ших, мн., розм. Родичі або близькі вам люди. Я не можу більше писати, ослаб. Всі ми кланяємось Вам і Вашим (М. Коцюбинський); // (у кінці листа). Відданий вам, прихильний до вас. Наші всі шлють вам привітання й пишаються вами, як рідним сином. Ваша мати (Ю. Яновський). Аби́ (якщо́) ва́ша (твоя́) зго́да див. зго́да; Ва́ша (твоя́) персо́на див. персо́на; Ва́ше (твоє́) здоро́в'я див. здоро́в'я; З ва́шого до́зволу див. до́звіл; Пора́ на вас (на те́бе) <�Ва́ша (твоя́) пора́> див. пора́; Спаси́бі за (ва́шу, твою́) ла́ску див. спаси́бі. ◇ (1) Ва́ша бере́ / взяла́ – ви перемагаєте. Голоси поділилися майже нарівно: на сім голосів тільки й переважили ті, що були “за”. Діденко навіть засовався на стільці й тихенько чортихнувся. Саранчук мимоволі глянув на нього. – Чого ти? Ваша ж бере (А. Головко); – Що? Може, думаєш, ваша візьме? – крикнув грізно супротив його батько Пугач (П. Куліш).