вересень[ве́ресень]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ве́ресень -сня, ч. Назва дев'ятого місяця календарного року.
ВЕ́РЕСЕНЬ, сня, ч. Дев'ятий місяць календарного року. Звелося літо, і не знать, Як день за днем минув, І серпень дав, що можна дать, І вересень майнув... (Я. Щоголів); У вересні тягнеться від дерева до дерева павутиння, майже безконечно, і світиться на сонці; а в лісі тихо-тихо... (О. Кобилянська); Був місяць вересень. Якраз почали ходити до школи. Чубарик – уже до третього класу (Л. Смілянський); Верес квітне довго: із серпня по жовтень, але найбільша його сила в дев'ятому місяці року. Тому перший місяць осені одержав назву “вересень” (з наук.-попул. літ.).
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 1, с. 352
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | ве́ресень | ве́ресні |
| Родовий | ве́ресня | ве́реснів |
| Давальний | вересне́ві / ве́ресню | ве́ресням |
| Знахідний | ве́ресень | ве́ресні |
| Орудний | ве́реснем | ве́реснями |
| Місцевий | вересне́ві / ве́ресні / ве́ресню | ве́реснях |
| Кличний | ве́ресню | ве́ресні |
Написання і вимова
- Правопис
- ве́ресень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Ве́ресень, ве́ресня, -сневі, -снем, у ве́ресні; ве́ресні, -снів Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- ве́ресень [вереисеин'] -с(‘)н'а, ор. -снеим, м. (ў) -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
Літературні засвідчення
…дні ще вип’ємо? — запитав він. — Так, але не забувайте, що о восьмій ваш вечір поезії. — Мацапура зняв окуляри і протер їх хустинкою. — Так що доведеться читати вірші, хлоп’ята... Вересень — жовтень 1990
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger