весь[ве́сь]

I (ввесь, увесь), всього (усього), ч., вся (уся), всієї (усієї), ж., все (усе), всього (усього), с., займ. означ., 1》 Означає щось як ціле, неподільне, взяте повністю. || Означає цілковите охоплення чим-небудь якоїсь особи, предмета, явища. || всі, всіх, мн. Означає цілковите охоплення окремих однорідних осіб, предметів, явищ – кожного у нерозривному зв'язку з іншим. || у сполуч. з абстр. ім. Означає вищий ступінь виявлення якості, стану і т. ін. 2》 у знач. ім. все, всього, с. Вичерпне охоплення, сукупність предметів, явищ, дій, понять; те, що є, без винятку. || всі, всіх, мн. У повному складі, без винятку. || все, мн. всі. Уживається як узагальнююче слово в переліку. 3》 при ім. з прийм. з (зо), на. Утворює сполуки способу дії, що означають повноту, посилений перебіг дії. 4》 Все ( у знач. присудка ) — кінець (розм.). Всього нічого — дуже мало. Все одно — а) байдуже, однаково, так чи інакше; б) подібно до чогось, так само, однаково. Всього доброго (найкращого) — форма прощання з добрими побажаннями. На все [добре] — форма прощання з добрими побажаннями. II -і, ж., заст. Село.

ВЕСЬ¹ (ВВЕСЬ, УВЕ́СЬ), всього́ (усього́), ч., ВСЯ (УСЯ́), всіє́ї (усіє́ї), ж., ВСЕ (УСЕ́), всього́ (усього́), с., займ. означ. 1. Означає що-небудь як ціле, неподільне, взяте повністю. Покладіть на Нього [Ісуса Христа] всю вашу журбу, бо Він опікується вами! (Біблія. Пер. І. Огієнка); Ой сину, мій сину, Моя ти дитино! Чи є кращий на всім світі, На всій Україні! (Т. Шевченко); Річка – не калюжа. Води ще стане на ввесь вік! (Л. Глібов); Від усієї картини віє чимось пісенним (О. Довженко); Сусід мій увесь час, мабуть, спостерігав мене збоку, бо коли я несподівано до нього звернувся, він аж кинувся (П. Колесник); // Означає цілковите охоплення чим-небудь якоїсь особи, предмета, явища. Увесь об колючки подрався; Як чорт, у реп'яхах весь був (І. Котляревський); Дівчинка протирає очі, зиркає ними ще вся уві сні, в солодких видіннях (А. Хижняк); Вигуки надають емоційного забарвлення всьому висловлюванню (з наук.-попул. літ.); // всі, всіх, мн. Означає цілковите охоплення окремих однорідних осіб, предметів, явищ – кожного в нерозривному зв'язку з іншим. На лівій руці всі пальці трусились безперестану, навіть тоді, як він спав (І. Нечуй-Левицький); – Навіщо знущаєтеся з малого хлопця, паскудні боягузи?! – гукав усіма, які знав, мовами розгніваний Чипаріу (Ю. Смолич); Рубін одягся, як і всі учні (І. Сенченко); // у сполуч. з кільк. числ. Указує на повну кількість, виражену цим числівником. Він знає всі вісім вітрів, як братів рідних, розуміє мову неба і моря (М. Коцюбинський); Дюваль підніс револьвера й .. випустив всі шість куль в те місце, де шелеснуло гілля (М. Йогансен); // у сполуч. з абстр. ім. Означає вищий ступінь виявлення якості, стану і т. ін. Всю свою ненависть до хижацтва Франко сконцентрував в образі орла-беркута (М. Коцюбинський); Я прагну усю мою тугу В єдинеє слово зложить (Леся Українка). 2. у знач. ім. все, всього́, с. Вичерпне охоплення, сукупність предметів, явищ, дій, понять; те, що є, без винятку. Упоравшись зо всім, присів, понурив голову та й задрімав собі (Г. Квітка-Основ'яненко); Як я люблю оці години праці, Коли усе навколо затиха (Леся Українка); Все палало кругом... Скаженіли охриплі гармати... (В. Сосюра); // всі, всіх, мн. У повному складі, без винятку. Сього чоловіка всі поважали змолоду (Марко Вовчок); Сіли обідати. Усі мовчки їли (Панас Мирний); // все, мн. всі. Уживається як узагальнювальне слово при переліку. [Тетяна:] Він так недавно в нас, аж я мов здавна його знаю! .. Обличчя, постать, очі – все, усе я бачила вже десь давно!.. (І. Карпенко-Карий); Собаки й вівчарі твої, Усі ви – вороги мої: Од вас мені життя немає... (Л. Глібов). 3. при ім. з прийм. з (зо), на. Утворює сполучення способу дії, що означають повноту, посилене протікання дії. [Хома:] Іде хтось там? Ні, хтось гукає?! Куди ж подітися мені? .. (Тіка [тікає] з усіх ніг) (М. Кропивницький). (1) Весь (вся, все) в... кого – про велику схожість із ким-небудь. Мамочко, голубочко, моя ріднісінька! Та я ж вся у тебе... (Г. Квітка-Основ'яненко); (2) Все гара́зд (рідше в поря́дку) – все добре, так, як слід; усе відбувається належним чином. Вівчарки нюхають вітер і одним оком скоса поглядають на вівці, чи все в порядку (М. Коцюбинський); Очі Марії сяють радістю. Він розуміє, що все гаразд (О. Довженко); (3) Все можли́ве – все, що можна здійснити. Треба зробити все можливе, щоб досягти успіху в роботі (з наук.-попул. літ.); (4) Все ще – досі. Хурман все ще порався з фаетоном (М. Коцюбинський); [Елеазар:] Що ж вороги починили, що ж мені вдіяли люті? Руки мої все ще дужі, ноги мої все ще міцні, очі мої все видющі, .. тільки язик мій, язик здавсь ворогам на поталу! (Леся Українка); Всім по сім див. сім; [Вся] повнота́ вла́ди див. повнота́; В усі́й (по́вній) красі́ див. краса́; В [усі́й (свої́й, їх і т. ін.)] суку́пності див. суку́пність; В усьо́му (по́вному, ці́лому) о́бсязі (рідко об'є́мі) див. о́бсяг; (5) Геть усе́ (весь) – абсолютно, без винятку все (весь). – Щоб до того “прошенія” [цареві] всі поприкладали руки, геть усі, ціла громада, бо громада – великий чоловік, сила... (М. Коцюбинський); Ми ставили балет під назвою “Роберт і Бертрам”. На ці спектаклі квитки розпродувались геть усі (з мемуарної літ.); Гра́ти (перелива́тися) всіма́ кольора́ми (ба́рвами) весе́лки (ра́йдуги) див. гра́ти; Доклада́ти / докла́сти [уся́ких (вели́ких, усі́х і т. ін.)] стара́нь (зуси́ль, сил, рідше снаги́) див. доклада́ти; За всіма́ пра́вилами див. пра́вило; Збира́ти / зібра́ти [всі (оста́нні)] си́ли (всю си́лу, ре́штки сил і т. ін.) <�діал. Добува́ти всіх (оста́нніх) сил> див. збира́ти; І (та й) ті́льки <�Та й ті́льки всього́> <[Та] ті́льки й ді́ла> див. ті́льки; На весь (ввесь) захва́т див. захва́т; Напру́жувати / напру́жити [всі (оста́нні)] си́ли див. напру́жувати; Перебі́льшувати / перебі́льшити [всі] сподіва́ння див. перебі́льшувати; Переплу́тати все [на сві́ті] див. переплу́тувати; По [всій] справедли́вості див. справедли́вість; Поклада́ти / покла́сти [всю] наді́ю ([всі] [свої́] наді́ї) див. поклада́ти; При всій пова́зі (шано́бі) див.…