виводити[виво́дити]

ви́водити див. виводити II.

ВИВО́ДИТИ¹, джу, диш, недок.; наказ. сп. виво́дь; ВИ́ВЕСТИ, еду, едеш; мин. ч. ви́вів, вела, ло; док. 1. кого. Допомагати або примушувати йти із собою звідки-небудь, за межі чогось. Батько узяв хлопчика за руку і став виводити з хати (Панас Мирний); Данила під руки виводять на вулицю, садовлять на бричку (М. Стельмах); [Професор (твердо):] Зараз же виведіть всіх сторонніх (І. Кочерга); Двоє солдатів з рушницями вивели з провулка жінку (О. Донченко); // перен. Виключати зі складу чого-небудь. Вивести з реєстру пільговиків. 2. кого із чого, перен. Позбавляти кого-небудь попереднього стану; примушувати або спонукати кого-небудь втрачати попередній стан. Виводить Ліну з задуми брязкіт хвіртки; це прийшла мачуха, ще досить молода жінка (О. Гончар); Мрійливість гальмує вдосконалення психіки тим, що виводить людину з реальної ситуації у світ фантазії (з наук.-попул. літ.); Як я не сушив собі голови, не міг нічого путнього вигадать, і вже аж дядько вивів мене з непевності (В. Винниченко); В'їдливий писк кулі, що, здавалося, пролетіла над самим вухом, вивів його з оціпеніння (М. Стельмах); Вивів його з оніміння голос комбрига, владний і злий (Ю. Бедзик). 3. кого, що. Вести куди-небудь, указуючи шлях; спрямовувати рух. – Іди, Химо, голубочко! – говорить Катря. – Я ось тільки ще два слова скажу, я тебе наздожену. А сама виводить мене на стежечку (Марко Вовчок); // що. Керуючи за допомогою керма, весел, радіозв'язку і т. ін. предметом, що рухається, спрямовувати його куди-небудь. Скоріше б до центру! І тут капітан Першим виводить Командирський танк (О. Підсуха); // перен., кого, що. Сприяти, допомагати кому-, чому-небудь діяти, розвиватися і т. ін. певним чином. Творчість Івана Франка виводила українське слово на європейські обшири (з навч. літ.); Виводити село на вищі сходинки управління економікою – потреба часу (з газ.); – Спасибі тим, хто вивів мене на путь праведну (О. Гончар); Сержант .. намагається вивести нашу обслугу на перше місце в підрозділі (Є. Доломан); // перен. Простягатися, тягтися, вказуючи на напрямок руху звідки-небудь кудись (про дорогу, стежку і т. ін.). Міліючи, яр виводив на рівний степ (В. Козаченко); Горизонтальна галерея виводить до ритуального залу, де зберігаються речі і припаси, заготовлені для “загробного життя” фараона (з наук. літ.); Чорне море виводить практично в усі регіони світу (з наук.-попул. літ.); Іду – сам не знаю куди, першою-ліпшою доріжкою. Куди вона виведе, куди приведе – мені невідомо (М. Олійник). 4. що. На основі певних міркувань, роздумів доходити певного висновку. Дивитися і підмічати, виводить висновок з подій, – тобою ж хочу я звучати, народе рідний, любий мій (П. Тичина); Походження назви бойків частина дослідників виводила з особливостей їхньої лексики (з наук.-попул. літ.); // Досліджуючи, обчислюючи щось, будувати формулу, теорему і т. ін. Лежачи між гарячим камінням, виводив [Брянський] якісь додаткові формули для стрільби (О. Гончар); Торрічеллі не лише дослідив явище швидкості витікання рідини з отвору, а й вивів відповідну теорему (з наук.-попул. літ.); Розв'язавши квадратне рівняння в загальному вигляді, виведемо формулу його коренів (з навч. літ.). 5. кого. Плодити потомство (про птахів, тварин). Всі птахи мостять гнізда і виводять діток навесні, а кривоніс – зимою (О. Копиленко); Це була старенька дідова шапка. Кішка виводила в ній кошенят (О. Довженко); // кого, що. Вирощувати нову породу тварин, новий сорт рослин. Ну, словом, сорт новий морозостійких слив Данило Якович трудом натхненним вивів (М. Рильський); Людина вивела багато порід свійських тварин (з навч. літ.). 6. що. Робити, будувати що-небудь, що має протяжність, висоту; зводити. І раб копає землю, теше камінь, і носить мул з ріки, і ліпить цеглу, виводить мури (Леся Українка); А вся решта війська стала до роботи – виводила земляні вали (Я. Качура); Якось вишукали матеріали і з правого боку закінчили бики для перекриття через канал і навіть вивели півповерх (Іван Ле). 7. кого, що. Усувати, видаляти, винищувати без залишку. – Не ми заводили ці звичаї, не нам їх і виводить, – промовив швидкий Корчака (І. Нечуй-Левицький); Виявилось, що й перемерзлий полин добре виводить бліх (А. Іщук); Діамантову зелень, а попросту зеленку, виводять із тканини водним розчином хлорки, а також відбілювальними засобами (з наук.-попул. літ.). 8. що. Старанно писати, вимальовувати. Олександр сів писати листа головнокомандуючому. Рука тремтіла, виводячи на папері літеру за літерою (П. Кочура); Малювали [учні] мовчки, прикусивши язики, старанно виводили лінії, накладали тони і півтони (Ю. Збанацький); Пензель маляра на “Страшному суді” виводив вражаючі сцени (з наук.-попул. літ.); * Образно. Місячна ніч сипала світло в хату, виводила золоті узори на стіні (І. Цюпа). 9. що і без прям. дод. Старанно, злагоджено співати або виконувати на музичному інструменті щось, перев. протяжне. Біліють хати в селі, в густі тіні сповиті, десь дівчата виводять “верби рясної” (С.…