викладач[виклада́ч]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
виклада́ч - а , ч. Той, хто читає лекції, веде уроки в навчальних закладах.
ВИКЛАДА́Ч, а́, ч. Той, хто читає лекції, веде уроки, заняття (перев. у середніх спеціальних або вищих навчальних закладах). Згадав Іван учорашній день, останній іспит, поздоровлення товаришів і декого з викладачів (В. Гжицький); В приймальні сиділи молоді й старі ректори багатьох університетів.., викладачі й професори (В. Кучер).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | виклада́ч | викладачі́ |
| Родовий | викладача́ | викладачі́в |
| Давальний | викладаче́ві / викладачу́ | викладача́м |
| Знахідний | викладача́ | викладачі́в |
| Орудний | викладаче́м | викладача́ми |
| Місцевий | викладаче́ві / викладачі́ / викладачу́ | викладача́х |
| Кличний | викладачу́ | викладачі́ |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| викладачі́ | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- виклада́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- Орфоепія
- виклада́ч [виекладач] -ача, ор. -ачем, м. (на) -ачев'і/-ачу, мн. -ач'і, -ач'іў Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…у смаженини, що для учасників турніру була не останнім стимулом до перемоги. Тож коли принесли оберемок порожніх лантухів зі складу, їх розхапали миттю, ще й не вистачило на всіх, Викладач фізкультури, призначений керувати грою, перемовився з Тритузним і навіть Кульбаку залучив порадитись щодо правил, яких слід дотримуватись у цьому виді змагань. Зрештою дистанція б…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 4 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Учитель
Учи́тель (вчи́тель), — людина, яка навчає інших людей, передає їм певні знання про життя. У вузькому розумінні — спеціаліст, що проводить навчальну та виховну роботу з учнями в загальноосвітніх школах різних типів. В українській мові слова вчитель та учитель мають однакове значення, але використовуються в різних випадках. Вчитель пишеться у випадку, якщо попереднє слово закінчується на голосну літеру або на літеру «й». Наприклад: моя вчителька, улюблений вчитель.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C