винятковий[винятко́вий]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
винятко́вий -а, -е. Який становить виняток серед загальних правил. Винятк о ва економ і чна з о на — смуга відкритого моря шириною у 200 морських миль, яка межує з територією і в якій лише прибережна держава має право встановлювати особливий правовий режим. Винятк о ві статт і дох о дів і витр а т — особливі, специфічні статті доходів та витрат компанії.
ВИНЯТКО́ВИЙ, а, е. 1 . Який становить виняток. Взагалі режим у статчастині був вельми тихий і працьовитий, можна сказати, винятковий для буйного трестівського життя (В. Підмогильний); Летить раптом із столиці до губернатора казенна бумага – .. надати йому [Лук'янові] вільготи... хоча б у вигляді виняткового права на торгівлю водою по всьому Кримському тракту! (О. Гончар). 2. Який нечасто трапляється, особливий, надзвичайний. Не раз ризикував [Яків] життям – рятував справу своєю винятковою стійкістю та холоднокровністю (Є. Кротевич); Пісня в житті нашого народу має особливе, виняткове значення (Ю. Яновський); Виняткові, незвичайні сюжети завжди захоплюють і на крилах дивовижності свого змісту перелітають від народу до народу, поширюються в просторі й часі (з наук. літ.).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| винятко́вій | жін., давальний |
| винятко́ва | жін., кличний |
| винятко́вій | жін., місцевий |
| винятко́ва | жін., називний |
| винятко́вою | жін., орудний |
| винятко́вої | жін., родовий |
| винятко́ву | жін., знахідний |
| винятко́вому | чол., давальний |
| винятко́вий | чол., кличний |
| винятко́вім | чол., місцевий |
| винятко́вому | чол., місцевий |
| винятко́вий | чол., називний |
| винятко́вим | чол., орудний |
| винятко́вого | чол., родовий |
| винятко́вого | чол., знахідний |
| винятко́вий | чол., знахідний |
| винятко́вому | сер., давальний |
| винятко́ве | сер., кличний |
| винятко́вім | сер., місцевий |
| винятко́вому | сер., місцевий |
| винятко́ве | сер., називний |
| винятко́вим | сер., орудний |
| винятко́вого | сер., родовий |
| винятко́ве | сер., знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- винятко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Винятко́вий і вийнятко́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- винятко́вий [виен'атковией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…варто нехтувати впливом Геліодора й Менадра на українське барокко, — спало на думку за допомогою професора Кави, Кобилка, а частково Терещенка й Цуркалевського, — Теплуха посідав винятковий дар використовувати ближнього, не зраджуючи своєї цілі, — здійснити унікальну феєрію: інсценізувати на зразок "Вертепу", "Розмови мерців", уривки з "Етіопіки" і "Третейський суд",…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 5 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger