висловлювати[висло́влювати]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
висло́влювати -юю, -юєш, недок. , в и словити, -влю, -виш; мн. в и словлять; док. , перех. Передавати словами (думки, почуття і т. ін.). || перен. Виражати тим чи іншим способом.
ВИСЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́СЛОВИТИ, влю, виш; мн. ви́словлять; док., що. Передавати словами (думки, почуття і т. ін.). Язик мудрих – то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють (Біблія. Пер. І. Огієнка); Він став щось висловлювати по-якутськи швидко та палко, але що, я не міг розібрати (П. Грабовський); Говорили [бійці] про свої пригоди, висловлювали свої думки й поради (Л. Смілянський); Пронька .. з захопленням висловив бажання приєднатися до мандрівника (О. Донченко); Був не в силі я висловить муки, що туманила думи мої. Ми мовчали, і сльози розлуки напливали на вії твої (В. Сосюра); – Безземельні?.. – висловив здивування й недовіру Гнат. – А їдять що? (І. Нижник); Я вирішив не йти більше манівцями, а висловити, що хотів, просто, зрозуміло і навпрямки (Валерій Шевчук); // перен. Виражати тим чи іншим чином. Все промовчане й неподілене дівчинка висловлювала піснею (К. Гриневичева); Відтоді, як Гомер так полонив його, Ігор часом висловлює свої думки гекзаметром. Часто й не помічає цього (Г. Усач); Часом можна висловить пейзажем Те, для чого слів нема людських (М. Рильський).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| висло́влюватимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| висло́влюватимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| висло́влюватимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| висло́влюватимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| висло́влюватиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| висло́влюватимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| висло́влюватиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| висловлювано | |
| висло́влюймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| висло́влюйте | наказовий, множина, 2 ос. |
| висло́влюй | наказовий, однина, 2 ос. |
| висло́влювати | інфінітив |
| висло́влювала | минулий, жін. |
| висло́влював | минулий, чол. |
| висло́влювало | минулий, сер. |
| висло́влювали | минулий, множина |
| висло́влюємо | теперішній, множина, 1 ос. |
| висло́влюєм | теперішній, множина, 1 ос. |
| висло́влюєте | теперішній, множина, 2 ос. |
| висло́влюють | теперішній, множина, 3 ос. |
| висло́влюю | теперішній, однина, 1 ос. |
| висло́влюєш | теперішній, однина, 2 ос. |
| висло́влює | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| висловлювать | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- висло́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Висло́влювати, -ло́влюю, -влюєш Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…... — Перепрошую, то пан Мартофляк? Ах, он воно що! Упізнав мого чоловічка! А я, дурепа стара, повірила твоїм очам — адже так дивляться на жінок. Ну, тепер почне просити автограф, висловлювати своє захоплення — щастя, що вже під’їжджаємо, он перші чортопільські вілли за вікном: дикий виноград, кам’яні стіни, прапори на вежах і гори, що нависають над вузькими вуличками.
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger