виходити[вихо́дити]

ви́ходити I -джу, -диш, док. 1》 перех. Обійти в усіх напрямках яке-небудь місце, місцевість, пройти багато місць. 2》 перех. , розм. Добути, дістати що-небудь або домогтися успішного вирішення якоїсь справи, багато ходячи. 3》 неперех. , розм. Проходити певний час. II див. виходжувати .

ВИ́ХОДИТИ¹ див. вихо́джувати¹. ВИ́ХОДИТИ² див. вихо́джувати². ВИХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ВИ́ЙТИ, йду, йдеш; мин. ч. ви́йшов, йшла, ло; док. 1. Іти звідки-небудь назовні, за межі чогось. По правді кажу, не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, .. тієї землі, що Я [Бог] присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх (Біблія. Пер. І. Огієнка); Цілий тиждень лив дощ як з відра. Цілий тиждень не виходив Чіпка з двору (Панас Мирний); І згадав [Кметь] ту весну, коли він перший раз виходив із села (М. Хвильовий); Ярина тихесенько встає з ліжка, навшпиньки, щоб не розбудити Василя, виходить надвір (О. Бердник); Вийшли з хати батько й мати В садок погуляти (Т. Шевченко); // Рухатися звідки-небудь, за межі чогось. Запалена піч розгоряється й тріщить, червоне полум'я грає на віконечку, з пічних розколинок виходять струмки диму (Марко Вовчок); // Вилітати з вулика, шукаючи іншого місця для життя (про бджолиний рій). [Кирило (не дочуваючи):] Пріська репетує на увесь садок .. А тут саме рій вийшов... (Панас Мирний). 2. Вибувати звідки-небудь, із чогось, залишати якийсь заклад, установу, організацію і т. ін. Вона вступила в наш клас, тільки недовго була, хутко вийшла з гімназії, щось через півроку (Леся Українка); Через деякий час вона [С. Тобілевич] вийшла з трупи (з мемуарної літ.); // Вибувати, виписуватися (з лікарні, госпіталю і т. ін.). – А твоє ж здоров'я як? – Та поправляюсь. Просився, щоб виписали. Не пускають. Думаю, що скоро вийду звідси (І. Цюпа); // перен. Одержувати волю, звільнятися (із в'язниці, з-під арешту і т. ін.). Та не краще, а може, й гірше жилось Франкові, коли він вийшов з тюрми (М. Коцюбинський). 3. перен. Переставати брати участь у чому-небудь, у якійсь дії. Полк за наказом виходив з важких боїв (В. Кучер); // Переставати бути в якому-небудь стані. Ще тільки, мов з теплої хвилі, виходячи зі сну, вона зразу ж, за звичкою, лякається і холоне: чи не проспала (М. Стельмах); // Мати певний вигляд, набувати якого-небудь стану після чогось. Скривджений і побитий він [Грицько] вийшов з того змагання, яке сам завів (Панас Мирний); Хороше вийшла з зими, густо врунилась, залягла щільно повсюди яскраво-зелена пшениця (Є. Кротевич). 4. Ідучи, підніматися на яке-небудь підвищення, на щось високе. І на гору високую Виходжу, дивлюся, І згадую Україну, І згадать боюся (Т. Шевченко); Абібула вийшов на гору і сів спочити (М. Коцюбинський); Вийшовши на вал городища, Ант довго дивився й прислухався (С. Скляренко). 5. Ідучи, з'являтися, опинятися де-небудь, у певному місці. – Не можна мені до тебе на вулицю виходить, – казала Нимидора Миколі в неділю ввечері (І. Нечуй-Левицький); Виходжу на засніжене подвір'я – І раптом стану юний і радий (М. Рильський); Марта хутенько вийшла на стежку: побачивши мене, зчервоніла і зупинилася (Марко Вовчок); // Переміщатися, виступати із-за чого-небудь на вільне місце. Перехрестившись, Семен вийшов з-за стола, постояв трохи (Леся Українка); // З'являтися, прибувати для участі в чому-небудь. Еней од радості не стямивсь, Що Турн виходить битись з ним (І. Котляревський); Як загув перший гудок, він [Остап] і не подумав виходити до сніданку (В. Кучер); // Рухаючись знизу догори, з'являтися на поверхні. З .. шахт вийшло на-гора перше вугілля (Ю. Шовкопляс); Ще одна, ще дві хвилини, на поверхню вийшла кліть (М. Рудь); // З'являтися із землі; сходити (про рослини). Весна іде. Сніги чорніють; З-під них пожовклі та бліді Виходять руна (М. Старицький); Давно вже зелень вийшла із землі (В. Сосюра); // тільки недок. Мати вихід на поверхню; бути видним. В селі Усатові, де виходять славнозвісні одеські катакомби, збереглися археологічні пам'ятки (В. Кучер); Тут руди вже виходять на поверхню, і урвища розламує граніт (Л. Костенко); В дуже зруйнованих горах породи, що колись залягали глибоко, опиняються близько від поверхні, а іноді цілком виходять на поверхню (з навч. літ.). 6. перен. Добиватися певних (перев. значних) результатів, високих показників і т. ін. Вiн бився мовчки, вiд ударiв нiколи не плакав і завжди виходив переможцем (В. Сосюра); Поступово група її [Докії] корів почала виходити на перше місце по надою, а разом з тим виросла й зарплатня (Микита Чернявський). 7. перен. Встановлювати зв'язки, контакти, вступати в певні стосунки з ким-, чим-небудь. Книш .. мав певні знайомства, і саме він виходив на зв'язок із сторожем (з мемуарної літ.); Комісія з надання допомоги окремим категоріям громадян (найбільш нужденним) має право виходити до керівництва районної державної адміністрації, органів місцевого самоврядування і т. ін. з відповідними пропозиціями (з мови документів). 8. тільки недок., з чого. Мати що-небудь вихідним пунктом, базуватися на чомусь. Світовий досвід свідчить, що енергетичну політику необхідно будувати, виходячи насамперед із власних ресурсів (з наук. літ.); Важливо, щоб люди, які повинні контролювати якість продукції, виходили з об'єктивних критеріїв (із журн.). 9. Набувати чинності, будучи виданим (про закон, указ і т. ін.).…