вихід[ви́хід]

ви́хід -ходу, ч. 1》 Рух звідки-небудь назовні, за межі чогось. || Вибуття звідки-небудь, залишення чогось. Вихід у море. Вихід у стрілку бот., с. г. — перетворення стебла рослин у процесі росту на трубку, стрілку. Вихід з процедури (у мовах програмування) — мовна конструкція, що позначає кінець послідовності виконання операторів процедури. 2》 перен. Форма прояву, виявлення (звичайно про почуття). 3》 Поява кого-небудь десь, прихід кого-небудь кудись. || Поява на сцені дійової особи. || Надходження в продаж із друку (книги, журналу і т. ін.). Вихід на ринок — перша пропозиція своїх товарів на ринку. 4》 Місце, яким виходять чи яким можна виходити назовні з чого-небудь, звідкись, або отвір, крізь якого може щось виходити. 5》 перен. Можливість, спосіб вийти із складного важкого становища, позбутися небезпеки і т. ін. 6》 Кількість вироблених, вирощених і т. ін. продуктів. 7》 Оголення гірських порід, пластів. || Те, що виступає на поверхню.

ВИ́ХІД, ходу, ч. 1. Рух звідки-небудь назовні, за межі чогось. – Кажу ж: сидить собі в хаті. Ото тільки й виходу у нього, що служба (Панас Мирний); Юра звів голову догори і наставив вуха до вікон. Ні, там було все тихо і спокійно, його виходу ніхто не помітив (Ю. Смолич); // Вибуття звідки-небудь, залишення чогось. Після виходу пересельців стало на селі трохи просторіше (Грицько Григоренко); Вихід когось із ув'язнення на волю був незвичайною подією в житті камери (П. Колесник). 2. перен. Форма вияву (звичайно про почуття). Я рішаюсь уперто дивитись на панну Анелю. Се грубо, я розумію, але я хочу, се вихід для злості, що кипить в мені (М. Коцюбинський); Інші йдуть то до ясно освітленої церкви, то до темного цвинтаря, щоб дати вихід радісному екстазу (М. Грушевський); Горе її, знайшовши собі вихід у тужливому лементуванні, не знало впину, не знало перепони (Ю. Бедзик). 3. Поява кого-, чого-небудь десь. Поздоровляю з виходом на повітря (М. Коцюбинський); Туди [на другий поверх] вели широкі сходи, в кінці яких була людна палата, де звичайно збирались ті, що ждали виходу княгині (С. Скляренко); * Образно. Рік 1961-й був роком виходу людини в Космос (з публіц. літ.); // Поява на сцені дійової особи. [Лучицька:] О! То я вспію, – ще багато часу... мій вихід останній. Добре, що я маю звичку дома одягати костюм. (Починає гримуватися.) (М. Старицький); Мене ще ніколи не зустрічали оплесками при першому виході (Ю. Смолич); // Надходження у продаж, у бібліотеки із друку (книги, журналу і т. ін.). Перша книга! Перший “Кобзар”. Як нетерпляче чекає його виходу Тарас (О. Іваненко); Вихід книги про історію львівського дому Михайла Грушевського став доречним напередодні відкриття у Львові Державного меморіального музею М. Грушевського (із журн.). 4. Місце, через яке виходять або через яке можна виходити назовні з чого-небудь, звідкись. Одскочивши од вікна, вона кинулась до виходу (М. Коцюбинський); Тепер військо, поділившись на купки, почало охоплювати всі виходи із села (М. Стельмах); Дим стелився попід просмаленим дахом, шукав виходу, крізь який можна б вирватися на простір, виїдав очі (І. Чендей). 5. перен. Можливість, спосіб вийти зі складного, тяжкого становища, позбутися небезпеки і т. ін. І їду я відціля все для того ж: шукати виходу з цього тупика, з цієї буденної мізерії (М. Хвильовий); Втікати? Але як? Тамара питала про це, Зара розводила руками. Вона не знає, як це зробити, але втеча – єдиний вихід (А. Хижняк). 6. Кількість вироблених, вирощених і т. ін. продуктів, товарів. Ягоди аронії добре віддають сік – вихід його становить близько 80 відсотків від ваги плодів (з наук.-попул. літ.); Бактерії роблять клейкою поверхню, і в процесі перероблення волокна заплутуються. Зменшується вихід прядива, збільшуються відходи (із журн.). 7. Оголення гірських порід, пластів. При виході на поверхню тверді гірські породи інтенсивно руйнуються (з наук.-попул. літ.); // Те, що виступає на поверхню. Дід згадав стару науку, розкопав на березі Сугаклею вихід граніту на поверхню (Ю. Яновський); На Житомирщині виходи гранітів на поверхню землі зумовлюють подекуди підвищений природний фон радіації (з наук.-попул. літ.). (1) Ви́хід у мо́ре, мор. – відплиття судна від берегів у відкрите море, відбуття в рейс. Повідомлення про загибель човна спричинилось до відміни наказу про вихід у море інших есмінців (М. Трублаїні); Перед виходом катера в море командир має коротку ділову розмову з начальником загону (О. Донченко); Хоч капітан аж зубами скреготів, а змушений був брязнути гаманцем і позолотити ручку командиру стражі, і зразу ж отримали дозвіл на вихід у море (Ю. Логвин). △ (2) Ви́хід з громадя́нства, юр. – позбавлення, втрата правової і політичної належності особи до певної держави з припиненням поширення дії на неї державних законів та відсутністю встановлення її громадських прав і обов'язків. Вихід з громадянства України не допускається, якщо особу притягнуто до кримінальної відповідальності (з мови документів); Право громадянина на вихід з громадянства випливає з Міжнародного пакту про громадянські та політичні права і передбачається законами більшості країн світу (з публіц. літ.); (3) Ви́хід на ри́нок, екон. – перше пропонування своїх товарів, послуг на ринку. Дійсно, вихід на ринок з новою продукцією є дуже важливим кроком, який за підтримки належної рекламної кампанії може суттєво вплинути на зростання продажів та створення позитивного інноваційного іміджу компанії (з наук.-попул. літ.); Необхідно шукати ефективні шляхи виходу на ринок високотехнологічних виробів (з газ.); (4) Ви́хід у стрі́лку (у тру́бку), бот., с. г. – перетворення стебла рослини у процесі росту на стрілку, трубку (перев. про злаки). Яйцекладка в мух відбувається під час виходу ярих злаків у трубку (з наук. літ.); Забур'янені гірчаком сходи озимої пшениці до виходу їх у стрілку обприскували бутиловим ефіром (з наук.-попул. літ.); Робо́та ви́ходу див. робо́та. ◇ (5) Ви́хід за ра́мки (за ме́жі) чого – відсутність обмеження чим-небудь. В. І.…