виїжджати[виїжджа́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
виїжджа́ти - а ю, - а єш і виїзд и ти, виїждж у , виїзд и ш, недок. , в и їхати, в и їду, в и їдеш, док. 1》 Їхати, відправлятися звідки-небудь, за межі чогось, кудись. || Залишати своє місце проживання, переселяючись в інше. 2》 Їдучи, з'являтися де-небудь, у якомусь місці. 3》 Їдучи, підніматися куди-небудь, на щось. 4》 на кому , на чому , перен. , розм. Перекладати на кого-небудь свої обов'язки.
ВИЇЖДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, ВИЇЗДИ́ТИ, їжджу́, їзди́ш, недок., ВИ́ЇХАТИ, їду, їдеш, док. 1. Їхати, вирушати звідки-небудь, за межі чогось, кудись. Сідлай коня вороного Та й виїжджай з двору мого (П. Чубинський); Коли з подвір'я замку виїздив загін кінноти, гетьман стояв біля вікна і тихо та весело сміявся (Іван Ле); – Ну, виїдемо на три дні, вимиють вулиці, дезактивують .. і знову по гніздах (В. Яворівський); // Залишати своє місце проживання, переселяючись в інше. Наш дядько Микита виїздив на поселення кудись аж на Зелений Клин (С. Васильченко); Чому з України виїжджають талановиті режисери й актори? (з газ.); // Їхати, вирушати куди-небудь з якоюсь метою. – Перша партія робітничої молоді виїздить сьогодні .. на жнива (В. Кучер); Сапіга виїздив часто заготовляти дрова в Диканські ліси (О. Гончар). 2. Їдучи, з'являтися де-небудь, у якомусь місці. Біля воріт казарми знялась безладна стрілянина. В цей час валка із зброєю виїздила вже на Полтавську вулицю (А. Головко); Десь за заводом, виїжджаючи на вузькоколійку, свистів паровозик (С. Чорнобривець). 3. Їдучи, підніматися куди-небудь, на щось. Передні підводи ген на горбок виїжджали (П. Тичина); Воли виїхали на гору (І. Нечуй-Левицький). 4. на кому – чому, перен., розм. Перекладати на кого-небудь свої обов'язки. [Аркадій:] Я тут [у лікарні] горів у роботі, день і ніч як віл тягнув. Бочкарьова нічого не розуміла, виїздила на мені (О. Корнійчук); Передерій зроду-віку мухи не зобидив. На ньому дружно виїжджали бракороби й прогульники, халтурники й окозамилювачі (із журн.). (1) Виїжджа́ти (ї́здити) в світ – бувати на світських урочистостях, прийняттях і т. ін. Кім Гі Сун був добрий і давній знайомий родини Сірків. В нього вони здавен-давен зупинялися завжди, виїжджаючи в світ, до міста (І. Багряний); Подружжя полюбляло виїжджати в світ напередодні новорічних свят (з газ.). ◇ (2) Виїжджа́ти / ви́їхати на чужі́й спи́ні (на пле́ча́х чиїх, кого), несхв. – користуватися результатами чиєї-небудь праці, перекладаючи на когось свої обов'язки. [Федора:] Цілу весну ніжилась, наче пані, а тепер хочеш на чужій спині виїжджати... (М. Зарудний); – Виявилось, коли ми перевірили роботу Званова, що ударник з нього липовий. На роботі він намагається виїхати на плечах товаришів (О. Донченко); (3) Ви́їхати впере́д нога́ми [з ха́ти] – померти, загинути. – Про те, щоб зовсім кинути полювати, Олексі Івановичу і на думку не спадало... – Хоч на горличку, хоч на горобця... Аж поки вперед ногами з хати не виїду, рушниці не кину! – твердо заявив Олекса Іванович (Остап Вишня).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: виїжджа́ти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | виїжджа́ю | виїжджа́ємо / виїжджа́єм |
| 2 особа | виїжджа́єш | виїжджа́єте |
| 3 особа | виїжджа́є | виїжджа́ють |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | виїжджа́тиму | виїжджа́тимем / виїжджа́тимемо |
| 2 особа | виїжджа́тимеш | виїжджа́тимете |
| 3 особа | виїжджа́тиме | виїжджа́тимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| виїжджать | інфінітив |
| виїжджа | теперішній, однина, 3 ос. |
Написання і вимова
- Правопис
- виїжджа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Виїжджа́ти, -жджа́ю, -жджа́єш Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- виїжджа́ти [виейіжgатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
виїжджати на чужій спині, несхв
Користуватися наслідками чиєїсь праці. (Федора:) Цілу весну ніжилась, наче пані, а тепер хочеш на чужій спині виїжджати... (М. Зарудний)
Фразеологічний словник української мовивиїжджати на чужій спині несхв
Користуватися наслідками чиєїсь праці. Федора: Цілу весну ніжилась, наче пані, а тепер хочеш на чужій спині виїжджати… (М. Зарудний).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…о приїхала з краю. — Ах, які ж вони гарні! Ах, які ж вони миленькі! — скрикувала вона, плещучи коней по хребтах та мордах своєю дрібною, майже дітською рукою. — Тепер я буду могла виїжджати на корсо, правда, папочко? — Ну, так, розуміється! — буркнув князь. — Тілько ти мусиш купити мені кабріолетик гарнесенький-гарнесенький. Купиш, папочко? — Ей ти, щебетушко моя! —…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 3 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger