виїжджати[виїжджа́ти]

виїжджа́ти - а ю, - а єш і виїзд и ти, виїждж у , виїзд и ш, недок. , в и їхати, в и їду, в и їдеш, док. 1》 Їхати, відправлятися звідки-небудь, за межі чогось, кудись. || Залишати своє місце проживання, переселяючись в інше. 2》 Їдучи, з'являтися де-небудь, у якомусь місці. 3》 Їдучи, підніматися куди-небудь, на щось. 4》 на кому , на чому , перен. , розм. Перекладати на кого-небудь свої обов'язки.

ВИЇЖДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, ВИЇЗДИ́ТИ, їжджу́, їзди́ш, недок., ВИ́ЇХАТИ, їду, їдеш, док. 1. Їхати, вирушати звідки-небудь, за межі чогось, кудись. Сідлай коня вороного Та й виїжджай з двору мого (П. Чубинський); Коли з подвір'я замку виїздив загін кінноти, гетьман стояв біля вікна і тихо та весело сміявся (Іван Ле); – Ну, виїдемо на три дні, вимиють вулиці, дезактивують .. і знову по гніздах (В. Яворівський); // Залишати своє місце проживання, переселяючись в інше. Наш дядько Микита виїздив на поселення кудись аж на Зелений Клин (С. Васильченко); Чому з України виїжджають талановиті режисери й актори? (з газ.); // Їхати, вирушати куди-небудь з якоюсь метою. – Перша партія робітничої молоді виїздить сьогодні .. на жнива (В. Кучер); Сапіга виїздив часто заготовляти дрова в Диканські ліси (О. Гончар). 2. Їдучи, з'являтися де-небудь, у якомусь місці. Біля воріт казарми знялась безладна стрілянина. В цей час валка із зброєю виїздила вже на Полтавську вулицю (А. Головко); Десь за заводом, виїжджаючи на вузькоколійку, свистів паровозик (С. Чорнобривець). 3. Їдучи, підніматися куди-небудь, на щось. Передні підводи ген на горбок виїжджали (П. Тичина); Воли виїхали на гору (І. Нечуй-Левицький). 4. на кому – чому, перен., розм. Перекладати на кого-небудь свої обов'язки. [Аркадій:] Я тут [у лікарні] горів у роботі, день і ніч як віл тягнув. Бочкарьова нічого не розуміла, виїздила на мені (О. Корнійчук); Передерій зроду-віку мухи не зобидив. На ньому дружно виїжджали бракороби й прогульники, халтурники й окозамилювачі (із журн.). (1) Виїжджа́ти (ї́здити) в світ – бувати на світських урочистостях, прийняттях і т. ін. Кім Гі Сун був добрий і давній знайомий родини Сірків. В нього вони здавен-давен зупинялися завжди, виїжджаючи в світ, до міста (І. Багряний); Подружжя полюбляло виїжджати в світ напередодні новорічних свят (з газ.). ◇ (2) Виїжджа́ти / ви́їхати на чужі́й спи́ні (на пле́ча́х чиїх, кого), несхв. – користуватися результатами чиєї-небудь праці, перекладаючи на когось свої обов'язки. [Федора:] Цілу весну ніжилась, наче пані, а тепер хочеш на чужій спині виїжджати... (М. Зарудний); – Виявилось, коли ми перевірили роботу Званова, що ударник з нього липовий. На роботі він намагається виїхати на плечах товаришів (О. Донченко); (3) Ви́їхати впере́д нога́ми [з ха́ти] – померти, загинути. – Про те, щоб зовсім кинути полювати, Олексі Івановичу і на думку не спадало... – Хоч на горличку, хоч на горобця... Аж поки вперед ногами з хати не виїду, рушниці не кину! – твердо заявив Олекса Іванович (Остап Вишня).