волосся[воло́сся]

воло́сся -я, с. , збірн. Сукупність волосин, що ростуть на шкірі людини ( перев. про поріст на голові). || Сукупність волосин, що є природним покривом шкіри тварин. Вол о ссям світ и ти — а) не носити очіпка, не зав'язувати на голові хустки, намітки (про заміжніх жінок); б) залишатися неодруженою.

ВОЛО́ССЯ, я, с., збірн. Сукупність волосин, що ростуть на шкірі людини (перев. про поріст на голові). Марина розпустила Христі косу. Густе волосся, як хвиля, падало аж додолу (Панас Мирний); По вулиці .. ходив середнього росту чоловік, з сивим, коротко обстриженим волоссям на голові (І. Франко); На шкірі людини в багатьох місцях є волосся. Це залишок суцільного волосяного покриву, який був у далеких предків людини (з навч. літ.); // Сукупність волосин, що є природним покривом шкіри тварин. Волосся, що вкриває тіло кроля, захищає його від охолодження (з навч. літ.). Уклада́ти воло́сся (ко́си) див. уклада́ти¹; Холо́дне уклада́ння воло́сся див. уклада́ння¹. ◇ (1) [Аж] воло́сся (во́лос, чуб) підніма́ється (підійма́ється, встає́, стає́, лі́зе і т. ін.) / підні́меться (вста́не, ста́не, полі́зе і т. ін.) [вго́ру (догори́, ди́бом, ду́бом, сторч і т. ін.)] кому і без дод. – хто-небудь відчуває великий страх, комусь стає дуже страшно. [Зачепиха:] Мій батько був з запорожців! Господи! Як почне було розказувать про ту войну [війну], – волосся догори підіймається (М. Кропивницький); – Я пам'ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори встає (М. Коцюбинський); Ми часто забуваємо про дуже важливі речі, не бачимо їх, і потім, коли вони нагадують про себе, у нас волосся стає дибом: куди ж ми досі дивилися? (О. Довженко); Хто спускався на громаку з високої гори?.. Спершу не то спускатись, униз страшно глянути... Як уперше сядеш на громака, як подумаєш, де той у Бога низ, волосся подереться вгору... (Панас Мирний); Василько похолов з остраху. Волосся полізло догори, серце перестало стукати в грудях (М. Коцюбинський); “Все, що налипло на йому [велеті], одразу стане руба”... Хлоп'я спинилось. Нам обом волосся стало дуба (Леся Українка); А ось Іван Рило має одну таку прикмету, що вам волос дубом стане, слухаючи про неї (Л. Мартович); Аж ось .. загавкав собака .. За ним недалеко другий, далі третій, четвертий... Чуб угору поліз у хлопців, і що далі було, – вже вони не пам'ятають (С. Васильченко); Вони дивились через труп синички на свого капітана з такою ненавистю, що волосся б стало сторч у найхоробрішої людини (О. Довженко); Яків .. почув моторошний крик. Хоч і не з полохливих був учитель, та волосся само піднялося вгору (М. Стельмах); Полегшало йому трохи. Задрімав був, а потім враз як застогне, як закомандує – аж волосся догори стало (Ю. Збанацький); Та й розповів мені таке, що аж волосся сторч стало (Ю. Збанацький); [Аж] ву́ха в'я́нуть (свербля́ть) <[Аж]> воло́сся в'я́не> див. ву́хо; [Аж (ма́ло не)] рва́ти (де́рти, ску́бти) на собі́ (на голові́) воло́сся (чуб, чу́ба) див. рва́ти; До си́вого (бі́лого) во́лосу (во́лоса, воло́сся, до сивини́) див. во́лос; Притяга́ти (притя́гувати) / притягти́ (притягну́ти) за ву́ха (за воло́сся) див. притяга́ти; Світи́ти / засвіти́ти воло́ссям (во́лосом) див. світи́ти; (2) Як на доло́ні воло́сся ви́росте, перев. зі сл. буде, ірон. – уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (буде). – Він [цар] їх зараз у кріпаки поверне, а нас панами поробить... – Це тоді буде, як на долоні волосся виросте, – охолоджує неймовірний (Панас Мирний); (3) Як у ли́сого воло́сся [на голові́], ірон. – зовсім немає. Та милосердя в пана як у лисого волосся (з казки); Сюди, хлопці, повертайте, туди не можна. А щоб вас чорти котили, там же кущів як у лисого волосся на голові (О. Авраменко).