впливати[вплива́ти]

вплива́ти I (уплив а ти), - а ю, - а єш, недок. , вплист и (уплист и ), -ив у , -ив е ш, док. Вливатися, втікати куди-небудь (про річку тощо). II (уплив а ти), - а ю, - а єш, недок. , впл и нути (упл и нути), -ну, -неш, док. Діяти певним чином на кого-, що-небудь. III див. упливати I.

ВПЛИВА́ТИ¹ (УПЛИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВПЛИСТИ́ (УПЛИСТИ́), иву́, иве́ш, док. 1. Вливатися, втікати куди-небудь (про річку, струмок і т. ін.). З-під коріння липи било джерело погожої води і відтак, тихо журчачи по дрібних камінцях, впливало до потоку (І. Франко); * Образно. Моя доля враз з Дунаєм В синє море упливає (С. Руданський). 2. перен. Плавно, повільно входити, в'їжджати куди-небудь. Баба Анастасія під шурхіт своїх чорних шовкових спідниць вже впливала до їдальні (В. Собко); Поважно направляючи пенсне, вплив до кабінету інженер з бюро для доповіді (Іван Ле); Заскрипіли ворота, дзвякнуло кільце, і хура неквапно вплила в розчинену браму (М. Стельмах); // Повільно проникати всередину кого-, чого-небудь. Холодний дим упливав Олізарові в груди (Валерій Шевчук); Крізь пройми дверей до коридорчика впливло фіолетове світло (В. Шкляр). ВПЛИВА́ТИ² (УПЛИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВПЛИ́НУТИ (УПЛИ́НУТИ), ну, неш, док. Діяти певним чином на кого-, що-небудь. На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів (Біблія. Пер. І. Огієнка); Особливо гарно впливає море на нерви, сплю добре (М. Коцюбинський); Це питання, видно, добре уплинуло на сина, бо він, ніби усміхнувшись і засоромившись, відверто і просто виявив те, що цікавило батька (Т. Осьмачка); Раптовий від'їзд Ярослави вплинув на Арсена сильніш, ніж він міг сподіватися (Л. Дмитерко). ВПЛИВА́ТИ³ див. уплива́ти¹.